Зміст
Загальний опис моделі менеджменту «Офшоринг/аутсорсинг»
Цю модель можна використовувати при прийнятті рішення про те, чи здійснювати офшорингову або аутсорсингову діяльність. Під аутсорсингом розуміється делегування виконання неключових операцій зовнішньої структури, що спеціалізується на управлінні саме такими роботами. Офшорінг якоюсь мірою нагадує аутсорсинг: це варіант, у якому частина виробничої діяльності компанії, наприклад складання, виробництво чи надання послуг, розміщується у іншій країні. Ця модель допомагає визначити, чи доцільно здійснювати такий переклад чи ні.
Коли слід застосовувати модель «Офшорінг/аутсорсинг»
Компанії зазвичай вдаються до аутсорсингу або офшоринг деяких частин свого бізнесу з кількох причин: знизити постійні витрати, підвищити сфокусованість на ключових компетенціях, більш ефективно використовувати свої трудові та інші ресурси, капітал і технології. Рішення про такий переведення в іншу країну частини бізнесу приймається при отриманні в цьому випадку переваг за витратами або навичками та вміннями працівників, хоча іноді це робиться через підвищення уваги до міжнародних аспектів ведення бізнесу.
Як слід користуватися моделлю «Офшоринг/аутсорсинг»
При ухваленні рішення про те, які бізнес-процеси слід задіяти в офшорингу та яку для цього вибрати країну, необхідно отримати відповіді на такі питання:
- Чому вибирається офшорінг? Причиною, що зумовлює перевагу офшорінгу, може бути отримання інформації про те, що конкурент переходить до офшорингу, щоб отримати перевагу за витратами, або через посилення цінової конкуренції маржа прибутку під загрозою.
- У які країни здійснити переклад та з якими партнерами це доцільно зробити? При виборі партнера з офшорингу необхідно враховувати ті види досвіду, навичок та умінь та аспекти культури, які вам потрібні від постачальника, щоб успішно взаємодіяти з ним. Наприклад, у кожній країні до аналізованих факторів повинні ставитися: трудовий потенціал, очікуване якість продукції і на перевагу за витратами. Перш ніж ухвалити рішення, треба запропонувати кілька альтернативних варіантів та оцінити їх.
- Які витрати, прибутки, ризики офшорінгу та процеси, що супроводжують офшоринг? Необхідно провести ретельний аналіз витрат та результатів щодо кожної альтернативи. У ході нього обов’язково приділіть увагу наступним важливим складовим: рівнем заробітної плати, додатковим витратам і платежам, ціновим рівням та їх впливу на внутрішній ланцюжок створення цінності в компанії. Слід також проаналізувати, які частини виробничої діяльності компанії можуть розміщуватися в іншій країні, і те, що впливатиме на ланцюжок створення спільної цінності.
- Що робити далі? І нарешті, проведіть докладний аналіз здійсненності офшорінгу для кожної країни, партнера, процесу та контракту. На цьому етапі досі залишається кілька невизначеностей. Перш ніж ви ухвалите рішення про те, чи рухатися вам далі, треба розробити відповідні плани.
Таку ж 4-крокову модель можна застосувати і для прийняття рішень, що належать до варіанта аутсорсингу, але при цьому міжнародна складова з розгляду виключається.
Висновки
При використанні цієї моделі можлива поява одного ризику – бажання швидше перейти до етапу реалізації за рахунок скорочення часу проходження того чи іншого кроку. Наприклад, через це ви можете почати пошук потенційних офшорингових партнерів, не ретельно продумавши, як це позначиться на наявному у вас в даний час персоналі.
Економісти по-різному ставляться до офшорінгу. З одного боку, його вважають перевагою, одержуваною обома країнами, тобто і тією, куди бізнес перекладається, і тією, звідки він виводиться, що досягається створенням нових робочих місць та скороченням витрат, необхідних для виробництва товарів та надання послуг.
Але, з іншого боку, цей процес супроводжується зменшенням кількості робочих місць у розвинених країнах та скороченням там рівня заробітної плати. Економісти, які негативно ставляться до офшорингу, стверджують, що добре підготовлені та з великим досвідом працівники, чия праця дуже цінується (до цієї категорії, скажімо, належать бухгалтери та фахівці з розробки програмного забезпечення), заміщаються також добре підготовленими працівниками з таких країн, як Китай та Індія, але яким можна платити менше. Більше того, зниження зайнятості у виробничих галузях викликає у персоналу сильні побоювання щодо своєї зайнятості.
Розбіжності з приводу офшорінгу здебільшого виникають через страх, пов’язаний з невизначеністю, тому що наслідки офшорінгу ще не до кінця вивчені. Ця модель раціоналістично пояснює варіанти вибору, що стосуються офшорінгу та аутсорсингу, завдяки чому особи, які приймають рішення, можуть діяти в умовах нижчої невизначеності.
