Банкнота (Banknote) – це грошовий знак, виготовлений з паперу, щільної тканини (зазвичай шовку), металу або пластику, здебільшого прямокутної форми. Банкноти національних валют випускаються центральними банками і обов’язкові прийому біля всієї країни поруч із монетами.
Найдавнішими банкнотами вважають китайські банкноти, випущені у VIII ст. за часів династії Тан.
Банкноти класифікуються починаючи з ХІХ століття за своїми особливостями на:
- класичні (розмінні) банкноти, що підлягають розміну на золото чи срібло, випуск яких дозволяється лише за умови наявності в емісійного банку металевого забезпечення (золотий запас банку);
- кредитні зобов’язання, облігації, які мали за деяким винятком чинність законного платіжного засобу: чверть податків мала, наприклад, у Пруссії в XIX столітті, виплачуватись у казначейських зобов’язаннях, замінених згодом на касові паперові гроші;
- зобов’язання позичкової каси або державні кредитні квитки, які мали як державні кредитні гроші чинність законного платіжного засобу лише щодо громадських кас. Їхній обмін повинен був проводитися в майбутньому, або імперський банк повинен був викуповувати за готівку;
- Прості паперові гроші, тобто грошові знаки з встановленим державою примусовим курсом (законна платіжна спроможність), випущені нерозмінними на метал.
Банкноти на період світової економічної кризи 1929-33 років мали подвійне забезпечення — кредитне (комерційні векселі) і металеве (золотий запас емісійного банку), що робило їх стійкими стосовно паперових грошей. Закон обігу розмінних банкнот полягає в тому, що кількість їх у обігу дорівнює кількості золота, необхідного для обігу, а кожна банкнота має зазначений на ній золотий зміст. За вільного обміну надлишкові банкноти не залишалися в обігу. Вони поверталися до емісійного банку шляхом обміну їх у золото, не підпадаючи під знецінення проти золотом.
Під час Першої світової війни розмін банкнот на золото у низці країн було скасовано, які забезпеченням стали служити державні боргові зобов’язання. В результаті банкноти набули характеру паперових грошей. З часу світової економічної кризи (1929-1933 рр.) і досі випускаються лише нерозмінні банкноти, які є джерелом для фінансування держави. Якщо кількість банкнот стає надмірною, вони знецінюються. Тому банкноти сьогодні фактично є паперовими грошима.
Банкноти української гривні випускаються номіналом:
1 грн. – З зображенням портрета князя Володимира;
2 грн. — із зображенням портрета князя Ярослава Мудрого;
5 грн. — із зображенням портрета гетьмана Богдана Хмельницького;
10 грн. — із зображенням портрета гетьмана Івана Мазепи;
20 грн. — із зображенням портрета Івана Франка;
50 грн. — із зображенням портрета Михайла Грушевського;
100 грн. -із зображенням портрета Тараса Шевченка;
200 грн. — із зображенням портрета Лесі Українки;
500 грн. — із зображенням портрета Григорія Сковороди.
Банкноти виготовляють із банкнотного паперу, виробленого на Малінській фабриці банкнотного паперу за спеціальними технологіями. Специфікою цього паперу є склад паперової маси, маркування водяними знаками, наявність інших сучасних захисних елементів.
(Див. Банкнотно-монетний двір, Готівка, Грошова одиниця, Запас готівки, Захисні ознаки банкнот, Сумнівні банкноти).
