Блокування рахунків (blockade of accounts) – це позбавлення органами державної влади власників банківських рахунків права вільно розпоряджатися коштами.
Блокування рахунків здійснюється задля досягнення певних економічних чи політичних цілей. Серед них можна виділити:
- застосування економічних санкцій до іншої країни;
- запровадження валютних чи кредитних обмежень;
- рішення судових органів за позовом до власника рахунку.
Розрізняють повне чи часткове блокування рахунків. Часткове блокування рахунків вводиться зазвичай при валютних обмеженнях з метою стримування переказу капіталів за кордон (наприклад, під час та після 2-ої світової війни у банках Великобританії були блоковані рахунки, на яких зберігалися іноземна валюта країн стерлінгової зони; кошти з цих рахунків могли використовуватись тільки для розрахунків між країнами-членами зони).
Блокування рахунків може здійснюватися як стосовно іноземним громадянам і державам, а й стосовно громадян цієї країни (наприклад, блокування рахунків у Росії результаті фінансово-банківської кризи у серпні-вересні 1998 р.).
При частковому блокуванні рахунків допускається використання коштів як виняток (наприклад, у межах встановлених сум, при фіксованому валютному курсі національної валюти, на погашення судового позову чи купівлю іноземцями державних цінних паперів країни, де запроваджено блокування рахунків).
Повне блокування рахунків зазвичай застосовується як економічна санкція, переважно в умовах гострих політичних та/або економічних потрясінь (військові конфлікти, світова економічна криза тощо).
Рішення про блокування рахунків може виноситися судовою владою за позовом до власника рахунку, через порушення кримінальної справи або у разі передбачуваної неплатоспроможності клієнта.
(Див. Грошова реформа)
