Вклад (депозит) – сума коштів, яку банк приймає від клієнта на певний чи невизначений термін. Відповідно до Цивільного кодексу, банк зобов’язується повернути суму вкладу та виплатити відсотки на неї на умовах та у порядку, передбачених договором. Також громадянин має право будь-якої миті забрати кошти з банку. Відмовити у відкритті вкладу приватній особі банк може за умови надання громадянином неправдивих відомостей про себе, а також якщо людина підозрюється у порушенні закону про легалізацію коштів, отриманих злочинним шляхом. Для укладання договору про відкриття вкладу достатньо пред’явити паспорт та ідентифікаційний код. Максимальна сума страхового відшкодування за внесками становить 200 тис. грн. Інакше кажучи, держава від імені Фонду гарантування вкладів зобов’язується виплатити ці гроші вкладнику у разі визнання банку неплатоспроможним.
Банки пропонують громадянам вклади до запитання (на невизначений термін) та термінові депозити (Договором передбачений термін, на який банк приймає у вкладника кошти). Найпоширеніші вклади — це термінові депозити у національній валюті, а також у доларах та євро. У деяких банках можна відкрити вклади менш поширених валютах: японських ієнах, швейцарських франках, британських фунтах і т.д. Також є мультивалютні вклади.
При порівнянні вкладів (за інших рівних умов — однакового терміну, валюти та суми вкладу) необхідно звертати увагу не лише на процентну ставку, а й на режим виплати відсотків: періодичність (щомісячно, щоквартально, наприкінці терміну) та напрямок виплати (На поточний рахунок або зарахування до суми вкладу). При переведенні відсотків на поточний рахунок вкладник відразу після надходження чергових відсотків на рахунок вправі ними вільно розпоряджатися. Якщо відсотки зарахувати до суми вкладу, то збільшиться залишок на депозитному рахунку — отже, і подальші виплати відсотків будуть розраховуватися з трохи збільшеною сумою (див. Вклад із капіталізацією відсотків).
