Внутрішньогосподарські резерви – реальні можливості збільшення випуску та покращення якості продукції, зниження собівартості одиниці продукції та зростання продуктивності праці в результаті кращого, більш ефективного використання виробничого потенціалу підприємства, організації.
Під внутрішньогосподарськими резервами слід розуміти невикористані можливості зниження поточних та авансованих витрат матеріальних, трудових та фінансових ресурсів при даному рівні розвитку продуктивних сил та виробничих відносин. Усунення втрат і нераціональних витрат – одне із шляхів використання резервів. Інший шлях пов’язаний із прискоренням науково-технічного прогресу як головного важеля підвищення інтенсифікації та ефективності виробництва. Резерви в повному обсязі є розривом між досягнутим рівнем використання ресурсів і можливим рівнем виходячи з накопиченого виробничого потенціалу організації.
Виявлення та використання внутрішньогосподарських резервів забезпечує розширення виробництва за найменших витрат, економне витрачання матеріальних, трудових та грошових ресурсів, збільшення прибутку, зміцнення фінансового стану підприємства та організації.
Реалізація внутрішньогосподарських резервів можлива при використанні прогресивної нормативної бази, вдосконаленні норм вироблення продукції, застосуванні обґрунтованих норм витрати ресурсів відповідно до рівня технології та організації виробництва, постійного технічного оновлення виробництва, впровадження нової техніки та технології.
Пошук внутрішньогосподарських резервів здійснюється у галузі засобів праці, предметів праці та трудових ресурсів. Підвищення частки активної частини основних фондів, коефіцієнта змінності та продуктивності допоміжного обладнання сприяє кращому використанню засобів праці. Раціональне витрачання матеріальних та паливно-енергетичних ресурсів, прискорення їх обігу забезпечують раціональне застосування предметів праці. Більш ефективне використання трудових ресурсів можливе за високої кваліфікації працівників підприємств, організацій, зростання продуктивності праці, зниження простоїв під час роботи і т.д.
Розрізняють поточні та перспективні внутрішньогосподарські резерви. Поточні внутрішньогосподарські резерви наводяться на дію протягом річного періоду. Мобілізація перспективних внутрішньогосподарських резервів пов’язана із проведенням заходів довготривалого характеру.
Реалізація внутрішньогосподарських резервів потребує чіткої організації обліку реального внеску кожного окремого працівника та колективу загалом. Реалізації внутрішньогосподарських резервів сприяє впровадження у структурних підрозділах комерційного розрахунку, що забезпечує поєднання особистих інтересів працівників з інтересами загалом колективу підприємства та організації, його власників та акціонерів.
