Військові гроші (war money) – спеціальні грошові знаки, що випускаються в обіг військовою владою однієї держави (коаліції держав) на території іншої країни (групи країн) у воєнний час.
Емісія військових грошей є одним із методів фінансування військових та окупаційних витрат, мобілізації на ці цілі економічних ресурсів окупованих країн. Військові гроші називають також окупаційними грошима або окупаційною валютою. Військові гроші можуть випускатися в обіг у формі місцевої національної валюти або у валюті держави-емітента.
Військові гроші вперше були випущені Пруссією під час франко-прусської війни 1870-1871 рр. у формі окупаційних марок для фінансування витрат на утримання військ на окупованій території Франції.
У великій кількості військові гроші випускалися в період 1-ої світової війни кайзерівською Німеччиною та її союзницею – Австро-Угорщиною на окупованих територіях Бельгії, Італії, Росії, Румунії, Сербії, Франції.
Японія в період між 1-ою та 2-ою світовими війнами активно використала військові гроші на окупованій нею території Китаю та Манчжурії не тільки для фінансування витрат за утримання окупаційних військ, але й для покриття інших витрат.
Найбільших масштабів емісія військових грошей досягла у роки Другої світової війни. Німеччина у 1940-1941 роках. випустила в обіг військові гроші у сумі близько 150 млрд. марок. Причому Німеччина та Японія випускали військові гроші як у формі своїх національних валют (марки, ієни), так і у формі валют окупованих ними країн (у Польщі – «краківські злоті», на Філіппінах – песо, Індонезії – гульдени тощо). ). Італія випустила в 1944 р. окупаційні ліри для Греції (на яких, крім італійської символіки, були зображені стародавні грецькі монети). Військова влада США та Великобританії здійснювала емісію військових грошей на території Північної Африки та в Європі.
Військові гроші, виконуючи функції засобу обігу та платежу, замінювали собою ту чи іншу кількість повноцінних грошей, функціонували, як правило, поряд із місцевою національною валютою, в окремих випадках на певний період виступали єдиним платіжним засобом.
Водночас військовим грошам були притаманні такі особливості, як:
- встановлення примусового курсу щодо місцевої національної валюти;
- відсутність будь-якого забезпечення;
- щодо короткочасного характеру перебування у зверненні;
- обмеження сфери їхнього обігу, як правило, територією окупованих країн або територією, звільненою від супротивника.
Причому військова влада Німеччини в усіх окупованих країнах встановлювала завищений курс військової марки (наприклад, стосовно французького франка – на 63%, бельгійського франка – 50%, голландського гульдена – 42%).
Військове командування колишнього СРСР у період 2-ої світової війни, на відміну від військових властей країн-союзниць з антигітлерівської коаліції, випускало військові гроші (у національній валюті) у незначних масштабах і на більш короткий термін на території Німеччини та країн, що воювали на її боці. (Австрії, Болгарії, Угорщини, Румунії). При цьому СРСР першим із країн-союзниць із антигітлерівської коаліції відмовився від випуску військових грошей у Німеччині.
