Борговий тягар за кредитом – Витрати позичальника по погашенню банківської позички. Визначається кредитною організацією як співвідношення суми заборгованостей за кредитами сумою доходів позичальника.
Розрахунок боргового навантаження дозволяє банку визначити оптимальну суму запозичення, коли він кредитний тягар для позичальника буде настільки відчутним. Як правило, вітчизняні банки стежать за тим, щоб щомісячні витрати на виплату кредиту не перевищували 40% суми щомісячного сукупного сімейного доходу позичальника.
Західні кредитори у своїй практиці часто використовують правило «28/36», згідно з яким побутові витрати клієнта на утримання свого домогосподарства не повинні перевищувати 28% від його сукупного щомісячного доходу, а суми, що йдуть на погашення боргів – 36%.
Якщо борговий тягар виявився для людини непосильним, йому краще відразу звернутися в банк, а не ховатися від нього. Кредитна організація, враховуючи важкі життєві обставини позичальника, може переглянути графік платежів за кредитом та/або надати відстрочку. Можна спробувати рефінансувати кредит, тобто. погасити старий кредит за рахунок нового.
Борговий тягар (debt burden) – це вартість обслуговування боргу. Для приватної особи або підприємства борговим тягарем є сума платежів відсотків та рахунок погашення основного боргу.
Коли йдеться про державний борг, гроші, що виплачуються в рахунок обслуговування боргу одній групі громадян, надходять від іншої групи громадян, тому загальний борговий тягар можна розглядати рівним нулю. Однак така думка наштовхується на два заперечення: по-перше, якщо державний борг є зовнішнім, платежі нерезидентам стають реальним тягарем для резидентів. Боргове тягар країни загалом зростає, якщо необхідність обслуговування зовнішнього боргу погіршує умови торгівлі (terms of trade) країни. По-друге, навіть якщо держава має резидентам країни, вона зазвичай не має інших джерел фінансування обслуговування боргу, крім податкових надходжень, які підривають стимули до економічної діяльності в країні, оскільки в результаті оподаткування зменшення реального багатства (достатку) платників податків перевищує суму, яку отримує державою. Таким чином, наявність державного боргу обумовлює виникнення чистих збитків від податкового навантаження (deadweight burden of taxes) навіть у тому випадку, коли держава має борг перед резидентами.
