Додаткова картка — це ще одна банківська картка, випущена та прив’язана до основного розрахункового рахунку клієнта, який вже має основну картку.
Додатковою найчастіше виступає будь-яка розрахункова картка банку, випущена до банківського рахунку основної картки. Але можна зустріти й інше трактування. Наприклад, деякі банки картки, випущені з ім’ям власника рахунки, – завжди основні, але в ім’я іншої особи – додаткові.
Важливо усвідомити, що у схемі випуску додаткової карти основу становить картковий рахунок, саме у ньому зберігаються кошти і відбувається відбиток всіх рухів: зарахування заробітної плати, надходження грошових переказів, оплата товарів та послуг у роздрібній мережі та мережі інтернет, зняття-поповнення через банкомати тощо. А пластикова картка виступає лише інструментом доступу до рахунку. Тому додаткова карта — це свого роду дублікат ключа до банківського рахунку.
Багато кредитних організацій пропонують випуск таких карток тільки до дебетових. Але є банки, які оформлюють їх і до кредиток, надаючи утримувачу додаткової картки користуватися коштами в межах кредитного ліміту, встановленого за основною карткою.
Власнику основної картки (він же власник рахунку) може випустити додаткові картки як на його ім’я, так і на інших осіб, наприклад, на членів сім’ї. Випуск та обслуговування додаткової картки обходиться істотно дешевше ніж основна картка, тому можна заощадити на банківських послугах.
Довірені особи не є власниками рахунку, тому не можуть контролювати наявність та використання коштів за основною карткою. Вони мають право лише розпоряджатися грошима, розміщеними на цьому рахунку.
По кожній додатковій картці власник рахунку може ввести ліміт з витрачання коштів з рахунку основної, а також обмежити кількість та види операцій, що здійснюються за додатковою карткою. Остання, оформлена як резервна на ім’я власника основної картки, дозволяє розділити витрати за якимись критеріями, наприклад, за різними категоріями покупок.
Як правило, кількість додаткових карток, що випускаються, до одного карткового рахунку може бути будь-яким, але деякі банки встановлюють обмеження на максимальне їх число.
Додаткова карта оформляється у тій самій валюті, як і основна. На ній ембосуються ім’я та прізвище її власника та випускається власний ПІН-код.
Утримувач додаткової картки має доступ до того ж набору послуг, що і власник основний, але, незважаючи на це, йому річне обслуговування картки коштує дешевше.
Оформити додаткову картку можна у відділенні банку. Для цього власник рахунку повинен надати свій паспорт та ідентифікаційний код, а також паспорт та ідентифікаційний код особи, на яку планується випуск додаткової картки, та заповнити необхідні документи.
Наприклад, можна оформити додаткову картку для дитини як альтернативу готівкою. Батьки довіряють дитині користуватися грошима на карті. При цьому дитина може витрачати гроші на покупки в магазинах чи в інтернеті в межах встановленого ліміту. У той же час батьки отримують можливість контролювати витрати дитини.
Додаткова карта стане в нагоді і тим, хто любить часто подорожувати, т.к. у разі втрати картки або якщо її з’їсть банкомат за допомогою допкарти можна оперативно отримати доступ до свого рахунку.
Додаткова карта також може бути використана для накопичення бонусів та миль. Якщо основна картка з кешбеком або милями, то бонуси нараховуватимуться на рахунок при оплаті кожної з прив’язаних до нього додаткових карток. Це зручно, якщо покупки в сім’ї здійснюють відразу кілька людей — всі бонуси потрапляють у загальну скарбничку і накопичуються набагато швидше.
