Інтернет банкінг (е-banking) — діяльність банку з надання комплексу послуг клієнтам з електронного управління своїми рахунками через Інтернет із будь-якого комп’ютера у будь-який час.
До інтернет-банкінгу відносять:
- управління рахунками (виписки, перекази з рахунку на рахунок, підготовка балансів тощо);
- відкриття депозитів;
- здійснення валютних операцій;
- здійснення платіжних операцій (оплата рахунків за товари, комунальні платежі тощо);
- оформлення заяв на підключення до інших послуг (SMS-банкінг, картки, депозити, кредити тощо);
- надання інформації про інші відкриті банківські продукти (платіжні картки, депозити, кредити);
- обмін валют;
- обмін фінансовими документами тощо.
Технологія інтернет-банкінгу походить від технології дистанційного банківського обслуговування (home banking — домашній банкінг або remove banking — віддалений банкінг).
Інтернет-банкінг – комплекс засобів для управління банківськими рахунками через Інтернет. Ідеологічно інтернет-банкінг може здійснюватися як за допомогою “тонкого клієнта” (на стороні користувача не встановлюється додаткове програмне забезпечення, операційні сторінки обробляються звичайним інтернет-браузером), так і за допомогою “товстого клієнта” (що вимагає встановлення на комп’ютер користувача спеціального програмного забезпечення, що відображає інформації, передачу в банк команд і шифрування всього вмісту, що передається).
У більшості випадків приватним клієнтам не потрібне встановлення додаткових програм, тому клієнт не прив’язаний до певної операційної системи і може використовувати як PC-сумісний комп’ютер, так і MAC або різні портативні пристрої (телефони, комунікатори, планшети). Операції проводяться через сайт банку, на який можна зайти, використовуючи стандартний інтернет-браузер (Microsoft Internet Explorer, Mozilla FireFox і т.п.). Клієнтам-юридичним особам традиційно банк пропонує “товстий клієнт” – надає для проведення операцій через Інтернет спеціальне програмне забезпечення (клієнт-банк), яке встановлюється на комп’ютер організації.
Підтвердження дистанційно переданих операцій проводиться (залежно від можливостей банку та переваг користувача) електронно-цифровим підписом, одноразовим паролем (з таблиці або картки змінних кодів або з генератора паролів, повідомлення, що надійшло СМС), спеціальним платіжним паролем або «ПІН2» у термінології деяких банків.
Тарифи на банківські операції (переказ з рахунку на рахунок в іншому банку, конвертація, оплата послуг тощо) в інтернет-банку, як правило, нижчі, ніж у звичайному банківському відділенні. Це пов’язано з нижчими операційними витратами з таких операцій.
Управління рахунком через Інтернет (через низькі комісії) вважається найдешевшим, проте якщо дотримуватися всіх вимог експертів з безпеки, клієнту потрібно завести окремий комп’ютер, який використовується тільки для підключення до сайту інтернет-банку. Це робить інтернет-операції далеко не такими вигідними, як вважається. Крім того, за послугу інтернет-банкінгу банк може стягувати абонентську плату.
Внаслідок недотримання клієнтами всіх численних рекомендацій з безпеки (які банк зазвичай перераховує у спеціальній пам’ятці, що видається користувачеві під час підписання договору про підключення до послуги інтернет-банкінгу), нерідкі випадки шахрайства з банківськими рахунками, управління якими здійснюється через Інтернет.
Інтернет-банкінг розвивається у напрямі диверсифікації банківських послуг. Посилюється тенденція інтеграції банківських продуктів та послуг — до традиційних банківських додаються страхові, дилерські, інвестиційні, юридичні, консультаційні тощо.
(Див. Система електронної торгівлі, Електронна комерція).
