Компанія (англ. company, фр. compagnie, нім. Gessellschaft) – об’єднання підприємців для спільної діяльності, одна з основних форм організації бізнесу.
Вітчизняне законодавство не передбачає такої форми юридичної особи. Там під компанією зазвичай розуміється акціонерна фірма, тобто. форма, за якої учасники не відповідають за зобов’язаннями компанії і, як правило, несуть ризик збитків, пов’язаних з її діяльністю, у межах вартості акцій, що належать їм.
Організаційно-правові форми підприємства відбиваються у назві (суспільство, товариство). Деякі організації, що мають назву компанія, створюються для задоволення будь-яких життєво важливих суспільних потреб у благах або послугах, наприклад, в електроенергії, воді, газі, телефонному зв’язку тощо. Вони діють за принципом пропорційності прибутку або за принципом відшкодування витрат шляхом відповідного ціноутворення, дотацій і перебувають під державним чи муніципальним контролем. Компаніями можуть і некомерційні організації (наприклад, у культурі), звертають доходи лише у розвиток своєї діяльності.
Компанія – це об’єднання юридичних та фізичних осіб, підприємців для здійснення спільної виробничої, торгової, фінансової чи іншої економічної діяльності. Компанія обов’язково повинна мати статус юридичної особи та діяти на основі договору між двома або декількома фізичними особами, кожна з яких несе повну особисту відповідальність за борги компанії. Учасники компанії з обмеженою відповідальністю мають обмежену відповідальність за борги компанії у межах свого паю (вкладеного капіталу). Компанія може існувати як об’єднання, товариства, господарських товариств, фірми, корпорації тощо.
Інкорпорована компанія (incorporated company) є юридичною особою зі своїми власними правами, може володіти майном та бути позивачем та відповідачем у суді під своїм власним ім’ям.
Компанія – форма організації підприємства, при якій його правосуб’єктність відрізняється від правосуб’єктності осіб, що беруть у ньому участь. Дана форма має дуже важливе значення при організації великих та комплексних підприємств. Установа компаній перебуває під контролем держави. У різні часи у Великій Британії компанії засновувалися на основі королівського патенту (дозвіл), парламентського акту або реєстрації у офіційного реєстратора компаній.
Компанія має право мати власні активи, залучати позикові кошти та укладати договори (контракти) (contracts); вона може бути відповідачем у суді і є платником податків. Компанія може бути обмеженою (limited liability) або необмеженою відповідальністю її акціонерів. У разі необмеженої відповідальності акціонери відповідають за боргами підприємства; у разі обмеженої відповідальності вони відповідають за боргами компанії лише в межах неоплаченої частини балансової вартості акцій, що їм належать.
Відповідно до британських законів про компанії існує три категорії компаній:
- приватні (закриті) підприємства з необмеженою відповідальністю;
- приватні (закриті) підприємства з обмеженою відповідальністю;
- відкриті/публічні компанії з обмеженою відповідальністю (public limited company, PLC).
Приватні компанії можуть встановлювати обмеження на передачу своїх акцій та не мають права розміщувати їх серед широких кіл інвесторів. Всі британські компанії зобов’язані надавати фінансову інформацію своїм акціонерам, реєстратору компаній та Департаменту податків та зборів, причому найсуворіші вимоги пред’являються до громадських компаній з обмеженою відповідальністю. Додаткові вимоги щодо розкриття інформації пред’являються при допуску акцій компанії до офіційної торгівлі на фондових біржах (одержання біржового котирування).
Компанія управляється радою директорів (board of directors), які обираються власниками звичайних акцій на щорічних загальних зборах акціонерів (annual general meeting, AGM).
