Короткостроковий кредит (short-term credit) – кредит, що видається на цілі поточної діяльності на короткий термін. Його верхня межа залежить від стійкості та тенденцій розвитку національної економіки. У вітчизняній практиці до короткострокових кредитів офіційно відносять кредити надані терміном до 12 міс., проте практично вони зазвичай обмежені терміном трохи більше 3 міс. Позначаються на обліку як поточні зобов’язання.
Найчастіше короткострокові кредити — це тимчасове покриття розривів у якихось поточних платежах позичальника, простіше, засіб вирішення тимчасових фінансових проблем. У підприємства це може бути брак оборотних коштів через затримку оплати рахунків одержувачами, у фізичної особи – тимчасова нестача особистих коштів на оплату покупки чи послуги. Цим короткострокове кредитування у принципі відрізняється від довгострокового, яке є інвестиціями.
Найпоширенішими видами короткострокових кредитів, що надаються юридичним особам, є овердрафт, кредитна лінія, факторинг, форфейтинг. Приватні особи отримують короткострокові кредити у вигляді споживчих кредитів, кредитних карток та дебетових карток з овердрафтом.
Короткострокові кредити, як правило, надаються за фіксованою процентною ставкою, хоча в період високої інфляції та фінансової кризи – за плаваючою ставкою.
На відміну від довгострокових кредитів, короткострокові часто надаються без відповідного забезпечення. Також часто не встановлюється і цільове призначення кредиту.
Короткострокові кредити населенню надають як банки, а й інші фінансово-кредитні організації: кредитні спілки, мікрофінансові організації, ломбарди тощо.
Більшість наданих комерційних та товарних кредитів також є короткостроковими.
