Кредитний своп (credit swap) – дериватив, або похідний фінансовий інструмент, чия вартість ґрунтується на вартості базисного активу, що лежить в його основі. На відміну від процентного та валютного свопу, орієнтованих на ринкові зміни цін, мета кредитного свопу – мінімізувати кредитні ризики (див. Ризики кредитування).
Вперше кредитні деривативи стали використовуватися в 1991 р. На першій стадії розвитку кредитних свопів фінансові агенти застосовували ініційований ними інструмент у одиничних угодах з метою управління портфелем неліквідних кредитів. Як правило, це були великі дилери, які для хеджування своїх відкритих позицій використовували опціони путів на випадок неплатежу. Потім цим інструментом стали користуватися інвестори, які проводять операції на ринках (emerging market) колишніх соціалістичних країн, зокрема, з державними борговими зобов’язаннями, що звертаються на них, корпоративними цінними паперами і синдикованими банківськими кредитами. На цій стадії учасники ринків продовжували дотримуватися тактики хапай-біги. Дилери ж перейшли до обліку базисного активу (частіше фінансового інструменту або традиційного похідного інструменту) на своїх балансах, а свої ризики в комерційній формі передавали (продавали) інвесторам або через свопи загальної суми доходів, або через структуровані векселі.
Ринок кредитних деривативів почав активно розвиватись. Дилери «складають» трейдингові операції та здійснюють за їх допомогою крос-хеджування, керуючи портфельними ризиками так само, як вони керують ризиками через відсоткові деривативи. Ряд великих компаній на ринку кредитних деривативів вже набув статусу маркет-мейкерів і в гру вступили брокери.
При укладанні угоди про кредитне свопування сторони домовляються про здійснення регулярних платежів премії в обмін на можливу виплату у майбутньому обумовленої суми. Виплата має відбутися при настанні обумовлених у договорі подій (затримка платежу, неплатіж, зниження кредитного рейтингу, зміна кредитного спреду на базисний актив понад узгоджену величину та ін.), пов’язаних із різкою зміною ринкової ціни базисного активу внаслідок втрати кредитоспроможності та/або платоспроможності емітента базисного активу за цією кредитною угодою (іншими словами, при настанні події, яка різко підриває довіру до фінансового стану емітента). У угоді обумовлюють суми премій та платежу, що визначаються виходячи з ринкової ціни базисного активу, що лежить в основі досягнутої кредитної угоди.
Розрізняють свопи неплатежу і свопи кредитних подій (наприклад, таких як різке зниження рейтингу компанії через її поглинання). Кредитні свопи застосовуються при активній торгівлі недоброякісними державними зобов’язаннями, а також при хеджуванні банками ризиків неповернення виданих клієнтам кредитів у зв’язку з негативною зміною їхнього фінансового стану.
International Swaps and Derivatives Association, ISDA (Міжнародна асоціація з свопів та деривативів – раніше Міжнародна асоціація дилерів зі свопів) розробляє документи зі стандартизації кредитних деривативів та операцій з ними.
