Ліквідність банківської системи (Liquidity of the Banking System) – динамічний стан, який забезпечує своєчасність, повноту та безперервність виконання всіх грошових зобов’язань банківської системи країни, характеризує рівень її надійності та достатності коштів відповідно до потреб розвитку економіки.
Від ліквідності окремих банків значною мірою залежить стабільність грошово-кредитної системи загалом і ліквідність банківської системи. Порушення ліквідності або банкрутство одного з банків може призвести до втрати ліквідності та неплатоспроможності інших банків та їх клієнтів. Цим пояснюється важливість регулювання діяльності банків сфері ліквідності із боку центральних банків.
Ліквідність банківської системи – це здатність банківської системи забезпечити своєчасне виконання всіх зобов’язань перед вкладниками, кредиторами та акціонерами банківських установ, можливість залучати у повному обсязі вільні кошти юридичних та фізичних осіб, надавати кредити та інвестувати у розвиток економіки країни.
Ліквідність банківської системи характеризує здатність всієї банківської системи країни своєчасно і безперебійно виконувати взяті він зобов’язання.
Ліквідність банківської системи формується під впливом зовнішніх факторів загальноекономічного характеру, найважливішими з яких є: динаміка коштів уряду на рахунках у Національному банку, інтервенції центрального банку на валютному ринку, динаміка готівки в касах банків та поза банками, результати використання Національним банком відповідних механізмів та інструментів регулювання грошово-кредитного ринку у попередньому періоді.
Ліквідність банківської системи забезпечується засобами обов’язкових резервних вимог, що зберігаються на рахунках банків у центральному банку та вільною ліквідністю, тобто засобами понад необхідний обсяг обов’язкових резервних вимог. Складовими елементами вільної ліквідності банківської системи є оптимальна вільна ліквідність і надмірна вільна ліквідність.
З метою регулювання ліквідності банків Національний банк з урахуванням поточної ситуації на грошовому ринку застосовує:
- операції з рефінансування (постійно діюча лінія рефінансування надання банкам кредитів овернайт, кредити рефінансування терміном до 90 днів);
- операції репо (операції прямого репо, операції зворотного репо);
- операції з власними борговими зобов’язаннями (депозитні сертифікати овернайт та строком до 90 днів);
- операції з ОВДП;
- стабілізаційні кредити
Інструментами регулювання ліквідності банківської системи з боку Національного банку також є економічні нормативи ліквідності (миттєвої Н4, поточної Н5, короткострокової Н6) та обов’язкові резерви.
