Міжнародна інвестиційна діяльність – Напрямок зовнішньоекономічної діяльності, що раціоналізує розподіл матеріальних, фінансових, трудових та інтелектуальних ресурсів з метою оновлення технологічної структури суспільного виробництва.
Міжнародна інвестиційна діяльність як у підприємницькій (прямі або портфельні інвестиції), так і в позичковій (позики, кредити, безоплатна допомога) формі націлена на рішення глобальних (екологія, допомога країнам, що розвиваються та ін.), регіональних або національних (великі промислові об’єкти, розробка природних ресурсів, об’єкти соціального значення, ринкова інфраструктура тощо) проблем.
В останнє десятиліття міжнародна інвестиційна діяльність все ширше охоплює галузь малого та середнього підприємництва.
Міжнародна інвестиційна діяльність здійснюється у двох напрямках:
- вивезення капіталу;
- залучення іноземних інвестицій.
Вивіз капіталу обумовлений такими факторами:
- надлишок капіталів у країні (низькі норми прибутку, або відсутність відповідної економічної структури для вкладення капіталів);
- потреба у нових ринках збуту, сировини;
- формування певного рівня конкурентоспроможної економіки;
- міжнародний розподіл праці;
- транснаціоналізацію економіки;
- пошук стабільних умов застосування капіталів
Необхідність залучення іноземних інвестицій виникає за умови:
- обмеженість внутрішніх інвестиційних ресурсів;
- низької інвестиційної активності власних інвесторів;
- необхідності забезпечення разом із інвестиціями нової техніки та технології;
- бажанні створити конкурентоспроможну економіку та освоїти світові ринки;
- потреби у модернізації соціальної інфраструктури суспільства.
