М’яка валюта (soft currency) – неконвертована або обмежено конвертована валюта, яка схильна до великих коливань через економічні та політичні чинники. Вона протиставляється твердою, або вільно конвертованої валюти.
Єдиного визначення та чіткої межі, яку валюту вважати м’якою, а яку твердою, не існує. Проте зазвичай фінансисти виділяють низку ознак, якими ту чи іншу грошову одиницю відносять до категорії м’яких валют.
М’які валюти великою мірою залежать від політичної кон’юнктури, виборів та інших процесів. Наприклад, потенційна загроза реваншу минулих політичних сил, з погляду низки економістів, може суттєво впливати на обмінні курси.
Курси м’яких валют схильні до серйозних коливань через економічну кон’юнктуру на світових ринках, наприклад сировини або енергоресурсів, сільгосппродукції тощо. Якщо на котирування світових валют-лідерів основний вплив мають внутрішні чинники, такі як зростання ВВП, офіційні дані щодо інфляції, безробіття та інші макроекономічні індикатори, то на м’які валюти публікація таких даних має обмежений вплив. Навпаки, для них характерна сильна залежність від сезонності, поточного попиту та пропозиції експортерів та імпортерів. Наприклад, у низці країн зміцнення нацвалюти відбувається тоді, коли приходить час виплати податків великими корпораціями або час збирання врожаю.
Часто у країнах з м’якими валютами насправді є дві паралельні грошові системи: офіційна, підтримувана центральними банками, і тіньова, коли помітна частина розрахунків виробляється у інший грошової одиниці – у твердій валюті. Незважаючи на законодавчі заборони, ціни на дорогі товари та послуги зазначаються над національних грошових одиницях. Крім того, основна частина заощаджень виробляється у валютах інших країн.
Ринок м’яких валют суттєво обмежений законодавчо. Державні структури та центральні банки регулюють обмінні курси. Найчастіше офіційні котирування таких валют відрізняються від ринкових. Іноді курс може бути штучно завищено. В інших випадках він штучно прив’язується до якоїсь твердої валюти або кошика таких валют.
Але не лише обмеження роблять валюту м’якою. У багатьох випадках, якщо таку валюту відпустити у вільне плавання, ситуація навряд чи серйозно змінилася б. Вирішальним чинником, віднести ту чи іншу одиницю до м’якої чи твердої валюті, служить довіру інвесторів: готові вони довіряти цій валюті, зберігати у ній гроші, використовуватиме поточних розрахунків, заощадження і накопичення.
М’які нацвалюти характерні для економіки більшості країн, що розвиваються. Існує ринок таких валют, хоч і не такий розвинений, як, наприклад, Forex. Висока мінливість курсів м’яких валют дозволяє проводити із нею досить ризиковані, але водночас прибуткові операції.
