Операційний леверидж

Операційний леверидж (operating leverage) – фінансовий механізм управління прибутком підприємства за рахунок оптимізації співвідношення постійних та змінних витрат. Вплив цього співвідношення розмір прибутку від продукції можна простежити за даними рисунка.

На малюнку представлено два підприємства, які за одного і того ж обсягу досягнутої суми реалізації продукції (Р_ф) мають однакову суму витрат (поточних витрат) та однакову суму чистого доходу. Проте підприємство має співвідношення постійних і змінних витрат 2:1, а підприємство Б — відповідно 1:2. З огляду на сформованого операційного левериджу (високій частки постійних витрат у їх сумі) підприємство А значно пізніше досягає точки беззбитковості при реалізації продукції (Р_тб), тобто. йому необхідно задля досягнення цієї точки реалізувати набагато більший обсяг продукції, ніж підприємству Б.

Разом з тим, при подальшому нарощенні обсягу реалізації продукції (після подолання точки беззбитковості) підприємство А отримуватиме велику суму прибутку на одиницю приросту продукції, ніж підприємство Б. Це пов’язано з тим, що за рахунок постійних витрат загальний їхній рівень до обсягу реалізації продукції та чистому доходу для підприємства А знижуватиметься переважно (збільшуючи цим за інших рівних умов суму валового прибутку).

Операційний леверидж (операційний важіль, виробничий леверидж) – співвідношення постійних і змінних витрат підприємства міста і вплив цього відношення на операційний прибуток, тобто прибуток до відрахування відсотків і податків. Якщо частка постійних витрат велика, то компанія має високий рівень виробничого левериджу, причому невелика зміна обсягів виробництва може призвести до істотної зміни операційного прибутку.

Використання операційного левериджу дозволяє управляти майбутнім прибутком від продажу підприємства з допомогою планування майбутньої виручки. Основними факторами, що впливають на обсяг виручки, є:

• вартість продукції;
• змінні витрати;
• постійні витрати.

Тому метою менеджменту стає оптимізація змінних та постійних витрат, регулювання цінової політики для збільшення прибутку від продажу.

Ціновий операційний важіль обчислюється за такою формулою:

Рц = В/П

Враховуючи, що В = П + З_пров + З_постМожна записати:

Рц = (П + Зпер + Зпост)/П  = 1+ Зпер/П + Зпост/П

де
В – Виручка від продажів;
П – прибуток від продажів;
З_пров – змінні витрати;
З_пост – постійні витрати;
Р_ц – Ціновий операційний важіль;
Р_н – Натуральний операційний важіль.

Натуральний операційний важіль обчислюється за такою формулою:

Рн = (В - Зпер)/П

Враховуючи, що В = П + З_пров + З_постМожна записати:

Рн = (П + Зпост)/П = 1 + Зпост/П

Операційний леверидж використовується менеджерами для того, щоб збалансувати різні види витрат та, відповідно, збільшити дохід.

Операційний леверидж дає можливість збільшити прибуток за зміни співвідношення змінних і постійних витрат.

Завдання, що вирішуються за допомогою операційного левериджу:

1. розрахунок фінансового результату загалом з організації, і навіть за видами продукції, робіт чи послуг виходячи з схеми «витрати – обсяг – прибуток»;
2. визначення критичної точки виробництва та використання її при прийнятті управлінських рішень та встановленні цін на роботи;
3. прийняття рішень за додатковими замовленнями (відповідь питанням: чи не призведе додаткове замовлення до зростання постійних витрат?);
4. прийняття рішення щодо припинення випуску товарів або надання послуг (якщо ціна падає нижче за рівень змінних витрат);
5. розв’язання задачі максимізації прибутку за рахунок відносного скорочення постійних витрат;
6. використання порога рентабельності розробки виробничих програм, встановленні ціни товари, роботи чи послуги.