Організація економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР, Organization for Economic Co-operation and Development, OECD) – міжнародне економічне об’єднання розвинутих країн. Вважається, що країни, що входять до ОЕСР, виробляють близько 60% світового ВВП.
ОЕСР була створена в 1947 році в рамках реалізації плану Маршалла щодо відновлення Європи після Другої світової війни. Початкова назва організації – Організація європейського економічного співробітництва. Проте вже у 1960-ті роки склад учасників значно розширився та вийшов за рамки Європейського регіону. Нову назву, яка краще відображала географію країн, що входять до ОЕСР, організація отримала у 1961 році.
Сьогодні членами ОЕСР є 34 держави, зокрема найрозвиненіші США, Австралія, Канада, майже вся Західна Європа – Великобританія, Франція, Німеччина тощо, деякі колишні соціалістичні країни, такі як Польща, Угорщина, Словенія, а також одна країна з колишнього СРСР – Естонія. На правах окремого учасника до складу ОЕСР входить Європейська комісія як найвищий орган виконавчої влади Європейського Союзу.
1996 року заявку про вступ до ОЕСР подали Росія, Латвія та Литва, але їм було відмовлено.
В даний час про можливий вступ Росії в цю організацію ведуться переговори, так само як і про приєднання до союзу інших найбільших країн – Бразилії, Китаю, Індії, Індонезії та Південно-Африканської Республіки.
Своєю місією ОЕСР вважає сприяння політиці, що сприяє підвищенню економічного та соціального благополуччя людей у всьому світі. При цьому організація відстоює принципи вільної ринкової економіки та представницької демократії.
Завдання ОЕСР, згідно зі Статутом:
- формулювання, координація та реалізація економічної політики, орієнтованої на економічне зростання та підтримання фінансової стабільності країн-учасниць;
- стимулювання та узгодження зусиль країн-учасниць у сфері допомоги країнам, що розвиваються;
- сприяння розширенню міжнародної торгівлі та протидія дискримінаційним торговим обмеженням.
Сучасна структура ОЕСР виглядає так. Вищим органом організації, який приймає рішення, є рада, до якої входять по одному представнику від кожної країни плюс одна людина від Євросоюзу.
Для підготовки рішень та їх подальшої реалізації в ОЕСР діє загалом близько 250 комітетів, робітників та експертних груп. У їхньому складі близько 40 тис. посадових осіб із урядів, адміністрацій країн-учасниць. Крім того, для підтримки взаємозв’язку між представниками постійно діє секретаріат, де понад 2,5 тис. співробітників, які працюють на постійній основі.
Під егідою ОЕСР діє низка міжнародних організацій. Основна форма діяльності ОЕСР – проведення регулярних конференцій, для обговорення різних підходів до поточних проблем та способів їх вирішення. ОЕСР також регулярно збирає конференції, присвячені економічному становищу окремих країн-членів, прагнучи погодження економічної політики країн-членів та лібералізації їх торговельного законодавства. ОЕСР готує та поширює аналітичні та статистичні огляди, економічні звіти та прогнози щодо короткострокового та середньострокового розвитку.
Як і ФАТФ, ОЕСР веде чорні списки несприятливих країн, але складаються вони за принципом дотримання державами податкових, а не антивідмивних стандартів.
