Примусове списання коштів — порядок задоволення безперечних претензій до розрахункових та поточних рахунків платників у установах банків.
Наприклад, не внесені у строк податкові платежі стягуються за розпорядженнями податкових інспекцій. При оголошенні підприємства банкрутом провадиться примусове списання коштів у порядку встановленої законодавством черговості платежів за виконавчими документами в межах грошових коштів, що надходять на рахунок платника, або виручки від продажу боргів або майна боржника.
Примусове списання коштів здійснюється на підставі платіжних доручень боржника, що перебувають у картотеці «Неоплачені у строк платіжні документи», а також виконавчих документів арбітражних, судових, податкових та інших уповноважених організацій.
Платник під час укладання договорів із банком має право передбачити договірне списання грошей зі своїх рахунків на користь банку платника та/або третіх осіб. Умови договору на договірне списання повинні передбачати обсяг інформації, достатній для належного виконання такого списання банком, який обслуговує платника:
- обставини, за яких банк має здійснити (здійснювати) договірне списання;
- найменування одержувача та банку одержувача;
- реквізити рахунку, з якого має здійснюватись договірне списання;
- реквізити договору між платником та одержувачем (за наявності договору), що передбачає право одержувача на договірне списання;
- перелік документів, які мають бути подані одержувачем до обслуговуючого платника банку (якщо платник та одержувач домовилися про надання цих документів до банку платника) та ін.
Договірне списання здійснюється на платіжну вимогу одержувача або меморіальним ордером, оформленим банком. У разі якщо кредитором за договором є банк, що обслуговує платника, право банку на проведення договірного списання передбачається в договорі на розрахунково-касове обслуговування або в іншому договорі про надання банківських послуг.
Кошти можуть списуватися банком з рахунку клієнта в примусовому порядку на підставі рішення суду. Примусове списання коштів полягає у списанні, яке здійснюється стягувачем без згоди платника на підставі встановлених законом виконавчих документів у випадках, передбачених чинним законодавством.
Рішення суду про стягнення на кошти, що перебувають на рахунках юридичних або фізичних осіб, підлягають негайному та безумовному виконанню, за винятком випадків запровадження мораторію.
При цьому слід враховувати, що відповідальність за обґрунтованість примусового стягнення доручається стягувача. Стягувач повинен відшкодувати платнику шкоду, завдану внаслідок необґрунтованого примусового списання.
