Регрес (recourse) – зворотна вимога щодо відшкодування сплаченої суми. Регрес – це право зворотної вимоги, тобто можливість особи, яка виконала зобов’язання іншої особи, пред’явити до останньої зворотну вимогу про відшкодування витрат.
Регрес має похідний від основного зобов’язання. Тому при регресній вимогі перебіг позовної давності починається з дня виконання основного зобов’язання. Розмір регресного вимоги може бути більше, ніж сума, що була фактично виплачена кредитору за основним зобов’язанням.
Регрес застосовується при протесті векселі чи чека та інших випадках. Векселетримач може пред’явити регресні вимоги до векселедавця та всіх індосантів. Індоссант, який сплатив опротестований вексель (чек), має право зворотної вимоги до попередніх індосантів та векселедавця (чекодавця), які несуть за векселем солідарну відповідальність.
Страховик, який сплатив страхову суму, може пред’явити зворотну вимогу у межах цієї суми до осіб, винних у настанні страхового випадку.
Регрес (страхова суброгація) – це право зворотної вимоги страховика до особи, відповідальної за заподіяння шкоди, страховик отримує право на регрес лише після виплати страхового відшкодування і лише у розмірі своєї виплати. Інакше висловлюючись, страхова компанія отримує право стягнути з особи, визнаного у встановленому законом порядку винним у настанні страхової події (ДТП, протиправні дії третіх осіб, пожежа тощо) суму виплаченого страхового відшкодування.
Реалізація страховою компанією своїх регресних прав можлива лише за наявності особи, відповідальної за заподіяння шкоди. При цьому факт провини цієї особи має бути зафіксований належним чином. Наприклад, у разі ДТП провину порушника правил дорожнього руху може встановити лише суд, але ніяк не органи ДАІ. У зв’язку з цим висувати регрес на підставі довідок ДАІ у цьому випадку буде неправомірним.
Регрес – право на пред’явлення претензій до третьої сторони. У угодах з документарним акредитивам банк, що негоціює, залишає за собою право регресу на пред’явника документів у випадку, якщо банк-емітент не рамбурсує його, за умови, що банк, що негоціює, не підтвердив акредитив.
У цивільному праві регрес виникає в одного з солідарних боржників, який виконав зобов’язання інших солідарних боржників, і передбачає право вимагати в інших боржників відшкодування те, що він них виконав. Також особа, яка відшкодувала шкоду, заподіяну іншою особою, має право вимоги до цієї особи у розмірі виплаченої суми.
Інші найбільш типові ситуації, коли застосовується право регресу, є:
- право поручителя, який виконав зобов’язання, забезпечене порукою, звернутися до боржника з регресною вимогою про відшкодування витрат;
- право гаранта на зворотну вимогу до боржника в межах суми, сплаченої ним за гарантією кредитору тощо.
Регресні виплати (у просторіччі просто «регрес») — грошова компенсація, яка виплачується роботодавцем працівникові за втрачене здоров’я під час трудової діяльності з причин, що безпосередньо пов’язані з цією діяльністю (зазвичай шкідливими умовами праці).
