РЕПО (Repurchase Agreement) – угода про продаж фінансового активу (інструменту) з наступним викупом. Насправді — це вид банківської операції через яку об’єкт (зазвичай, цінні папери) передається контрагенту за інший об’єкт (зазвичай, кошти), а через певний проміжок часу проводиться обов’язковий зворотний обмін. Таким чином сторона, що передає об’єкт, отримує від нього вторинну ліквідність і не втрачає права власності над об’єктом. З іншого боку, сторона, яка отримує об’єкт у тимчасове користування, набуває права отримувати доходи за об’єктом плюс заробляє на різниці між ціною початкового та зворотного обміну.
Угоди РЕПО найбільшого поширення набули при операціях з цінними паперами (наприклад, продаж дилером інвестору короткострокових цінних паперів з обумовленою згодою дилера викупити ці цінні папери за фіксованою ціною на певну дату).
Зворотне РЕПО (reverse repo) – купівля цінних паперів із зобов’язанням зворотного продажу.
Таким чином, договір РЕПО є двома угодами: це операція з готівковими цінними паперами сьогодні плюс форвардний контракт на ці ж активи в майбутньому.
З економічної точки зору РЕПО є аналогом кредитування під заставу цінних паперів. При цьому договір РЕПО позбавляє сторони процедур, пов’язаних з використанням застави, таких як продаж з аукціону у разі несплати боргу, тому що права на цінні папери вже переоформлені на кредитора по першій частині угоди. Причому різниця в ціні між купівлею та продажем є платою за використання ресурсів, за аналогією з процентними платежами.
Операції РЕПО широко застосовуються центральними банками при рефінансуванні банків.
Крім того, угоди РЕПО використовуються в біржовій торгівлі для того, щоб клієнти брокерів могли відкривати короткі позиції, тобто продавати цінні папери, які вони не мають. Для цього папери позичаються через угоду РЕПО та продаються. Після закриття позиції (зворотного придбання цінних паперів) вони повертаються колишньому власнику (як правило, самої брокерської компанії), і, таким чином, закривається друга частина договору РЕПО.
Аналогічно можна збільшити суму інвестування, наприклад, в акції. Припустимо, інвестор купує цінні папери емітента. Після цього він продає їх за угодою РЕПО – на якийсь час. Виручені кошти знову вкладаються у цінних паперів. І якщо ціна на них зростає, то інвестор отримує додатковий прибуток. Через певний період позиція щодо додатково куплених цінних паперів закривається, але в отримані гроші завершується угода РЕПО – цінні папери викуповуються назад.
(Див. Діяльність банків над ринком цінних паперів, Операції на ринку).
