Секвестр –
- Заборона або обмеження, що встановлюються органами державної влади на використання чи розпорядження будь-яким майном.
- Передача діленого майна третій особі (керуючій або зберігачеві) з метою подальшої передачі особі, яка виграла судовий процес. Розрізняють добровільний за волевиявленням сторін процесу і примусовий за рішенням суду секвестр. За договором про секвестр двоє або кілька осіб, між якими виникла суперечка про право на річ, передають її третій особі, яка приймає на себе обов’язок по вирішенню спору повернути річ тій особі, якій вона буде присуджена за рішенням суду або за згодою всіх осіб, що сперечаються (договірний секвестр). Річ, що є предметом суперечки між двома або декількома особами, може бути передана на зберігання у порядку секвестру за рішенням суду (судовий секвестр). Особа, яка здійснює зберігання речі у порядку секвестру, має право на винагороду за рахунок сторін, що сперечаються, якщо договором або рішенням суду, яким встановлено секвестр, не передбачено інше.
- У бюджетному праві секвестр — спеціальний механізм, який запроваджується у випадках, коли при виконанні бюджету перевищено встановлений рівень бюджетного дефіциту або скоротилися надходження від доходних джерел, унаслідок чого унеможливлюється фінансування передбачених у бюджеті заходів. Механізм секвестру полягає у пропорційному зниженні державних витрат на 5, 10% тощо. щомісяця за всіма (крім захищених) статтями бюджету протягом часу, що залишився, поточного фінансового року. Рішення про секвестр приймається представницьким органом на пропозицію виконавчого органу влади.
Бюджетний секвестр застосовується з метою зниження розміру бюджетного дефіциту, що у свою чергу залежить від цілого ряду причин:
- зростання державних витрат у зв’язку зі структурною розбудовою економіки та необхідністю розвитку промисловості;
- скорочення доходів державного бюджету у період економічної кризи;
- надзвичайні обставини (війни, масові заворушення, великі катастрофи, стихійні лиха);
- неефективність фінансової системи держави;
- зростання соціальних програм, які не забезпечені фінансовими ресурсами;
- корупція у державному секторі;
- неефективність податкової політики, що викликає збільшення тіньового сектора економіки.
З метою збалансування бюджетів низка країн зверталася до режиму секвестрування бюджетних видатків. Наприклад, у середині 80-х рр. США. була зроблена спроба позбавитися хронічних дефіцитів бюджету за допомогою механізму секвестру. У грудні 1985 р. Конгресом США було прийнято «Закон про контроль над дефіцитом» (відомий як закон Тремма-Радмена-Холлінгса за іменами авторів), згідно з яким щорічна величина дефіцитів була чітко визначена, і у разі перевищення передбачуваного дефіциту над контрольною сумою мав вступати механізм секвестрування. Було визначено перелік захищених статей витрат, інші бюджетні витрати мали бути зменшені на єдиний відсоток. Причиною, через яку секвестування США так і не було введено в дію, стала вимога рівного скорочення цивільних та військових витрат. Адміністрація Президента Р. Рейгана виступала проти скорочення військових витрат, тоді як Конгрес виборював збереження темпів зростання громадянських витрат. Компромісу не було знайдено, і механізм секвестрування було вилучено із закону Гремма-Радмена-Холлінгса.
