Вартість банку (Bank Net Worth) – фундаментальна вартість власного капіталу банку, тобто вартість власного капіталу, визначена на основі прогнозованих надходжень та виплат. Під фундаментальною вартістю (Fundamental Value) активу розуміють його оцінку з урахуванням прогнозованих надходжень та виплат, пов’язаних із цим активом. Поняття фундаментальної вартості відрізняється від балансової та ринкової оцінки вартості власного капіталу. У сучасних умовах ні балансовий підхід до оцінки, ні ринкова вартість не дозволяють достатньо точно відобразити справедливу вартість банку і не можуть самі собою виражати результативність банківського менеджменту. Цим цілям найкраще відповідає використання показника фундаментальної вартості банку. Однак на практиці здебільшого дотепер вартість банку визначають як ринкову вартість його капіталу.
Процес формування вартості банку є інтегрованим процесом, що охоплює управління структурою ресурсів, бюджетування капіталу, ризик-менеджмент та інші напрями та аспекти діяльності банку в рамках концепції ціннісно-орієнтованого менеджменту з метою збільшення вартості банку. Важливе завдання вартісно-орієнтованого менеджменту полягає у запобіганні розриву між ринковою та фундаментальною вартістю банку.
Фундаментальна вартість банку є інтегральним показником, з урахуванням якого оцінюється результативність управління банком. Заходи, створені задля максимізацію вартості банку, здійснюються у межах вартісно-орієнтованого управління. Тому стратегічною метою банківського менеджменту є максимізація вартості банку.
В економічній науці поняття вартості фірми описують теорія акціонерів та теорія зацікавлених сторін, у якій до зацікавлених сторін відносять акціонерів, менеджмент, персонал та клієнтів банку, регуляторів, фінансових аналітиків, рейтингові агенції, громадськість, інші інститути фінансового ринку, тобто піднімають їх рівень рівня квазіакціонерів. Варто орієнтоване управління покликане знаходити компроміс між інтересами стейкхолдерів (зацікавлених сторін).
Впровадження та використання вартісно-орієнтованого менеджменту має враховувати особливості бізнесу та стратегію управління банком, націлену на максимізацію його вартості у довгостроковій перспективі.
Оцінка фундаментальної вартості банку є важливою складовою ціннісно-орієнтованого управління та здійснюється на основі певної сукупності моделей, що передбачають використання методів відносної та прямої оцінки. При використанні методів відносної оцінки застосовують коефіцієнти доходності, прибутковості та показник балансової вартості. При використанні методів прямої оцінки застосовують витратний та дохідний підходи до визначення вартості та надають показнику вартості банку кількісне значення. До них відносяться методи чистих активів та методи грошових надходжень: дивідендів, грошових потоків та залишкового прибутку.
Важливе значення на формування вартості банку має використання банку ризик-менеджменту, використання якого допомагає зменшити поточну вартість агентських витрат власного капіталу і дозволяє генерувати додаткові грошові потоки.
(Див. вартість капіталу, Економічний капітал, Капітал банку).
