Страхове відшкодування – грошова компенсація, що виплачується страхувальнику або вигодонабувачу при настанні страхового випадку зі страхового фонду для покриття шкоди у майновому страхуванні та/або страхуванні цивільної відповідальності. Страхове відшкодування то, можливо у натуральної формі, тобто. не грошима, а товарами, послугами чи виконаними роботами. Наприклад, у страхуванні автомобілів страхове відшкодування може бути виконане ремонтом автомобіля після аварії чи заміною деталей. Дані роботи виконуються в автомайстерні, послуги якої оплачує страховик як компенсацію збитків.
Сума страхового відшкодування може дорівнювати страховій сумі або менше її, якщо майно застраховано не на повну вартість, а за умовами договору страхування передбачено пропорційну систему відшкодування збитків. Якщо страхова сума нижча за страхову вартість майна, то розмір страхового відшкодування скорочується пропорційно відношенню страхової суми до страхової вартості майна, якщо умовами договору страхування не передбачено інше.
У разі, коли страхувальник уклав договори страхування майна з кількома страховиками на суму, що перевищує загалом страхову вартість майна (подвійне страхування), то страхове відшкодування, яке він отримує від усіх страховиків зі страхування цього майна, не може перевищувати його страхової вартості. При цьому кожен із страховиків виплачує страхове відшкодування у розмірі, пропорційному відношенню страхової суми за укладеним ним договором до загальної суми за всіма укладеними цим страхувальником договорами страхування зазначеного майна.
У страхуванні майна, якщо майно застраховано не на повну вартість, застосовують дві системи відшкодування шкоди:
- пропорційна;
- першого ризику.
Застосування тієї чи іншої системи відшкодування збитків має бути передбачено договором страхування.
Пропорційне відшкодування збитків. Ця система відшкодування збитків є найпоширенішою. При пропорційному страхуванні відшкодовується не всі збитки, а стільки відсотків, скільки відсотків застраховано майно. Наприклад, майно має страхову вартість 100, а страхова сума за договором становила 80. Тоді за збитків 80 підлягає відшкодуванню 64, тобто. 80% від збитків. Іншими словами при цій системі повний збиток відшкодовується лише тоді, коли майно застраховане на повну вартість.
Система першого ризику. При даній системі відшкодування збитків підлягає відшкодуванню збитки, але з більше страхової суми. Надалі страхова сума зменшується у сумі виплати.
Спільним для страхування є принцип, що страхове відшкодування неспроможна перевищувати величину шкоди у майні від страхового випадку. Винятком є застосування абандону, що передбачає право страхувальника відмовитися на користь страховика від пошкодженого майна з виплатою останнім страхового відшкодування у повній страховій сумі.
При відшкодуванні збитків враховується франшиза. Якщо договором страхування передбачена безумовна франшиза, то із суми збитків завжди віднімається сума, що дорівнює безумовній франшизі. При умовній франшизі збитки не відшкодовуються, якщо його розмір не перевищує величину франшизи.
Якщо договором страхування не передбачено іншого, то шкода не відшкодовується, якщо вона заподіяна:
- діями чи бездіяльністю страхувальника;
- ядерним вибухом, радіацією чи радіоактивним зараженням;
- військовими діями, а також військовими маневрами або іншими військовими заходами, громадянською війною, народними хвилюваннями та різноманітними страйками;
- якщо страхове відшкодування збитків потрібне у зв’язку зі збитками, що виникли внаслідок вилучення, конфіскації, реквізиції, арешту або знищення застрахованого майна за розпорядженням державних органів.
Підставою для виплати страхового відшкодування може бути висновок аджастера за фактом та обставинами страхового випадку. Визначення страхового відшкодування провадиться на основі страхового акту, аварійного сертифікату або іншого документа, в якому вказується причина загибелі (ушкодження) майна, наводяться всі відомості про постраждалі об’єкти, здійснюється розрахунок збитків від страхового випадку.
У зарубіжній практиці виплачене страхове відшкодування носить назву врегульованої претензії страхувальника (поставленої у зв’язку зі страховим випадком). Страховик, який здійснив виплату страхового відшкодування, набуває право регресного позову до завдавача шкоди (що зумовило збитки).
