Умови міжнародної торгівлі –
- комплекс природних та соціальних факторів, звичаїв та традицій національних ринків, угод та норм, ініційованих транснаціональними компаніями, міжнародними організаціями та фінансовими інститутами;
- показник динаміки експортних та імпортних цін зовнішньої торгівлі країни.
Інтеграція вітчизняної економіки у світове господарство спирається на економічний простір, де умови міжнародної торгівлі та умови її господарської діяльності є найбільш сприятливими, тому інтеграція з країнами СНД, близькими сусідами та стратегічними партнерами займає пріоритетне місце в її політиці та зовнішньоекономічній діяльності. Ця діяльність спрямована на:
- розширення ринку готової продукції;
- забезпечення надійного функціонування транспортно-комунікаційної інфраструктури, що залишилася на території СНД, а також доступу до сировинних ресурсів;
- стимулювання ефективності вкладення вітчизняного капіталу країнах ближнього зарубіжжя.
Умови міжнародної торгівлі залежать від зовнішньоторговельного режиму та заходів щодо регулювання зовнішньої торгівлі, які включають:
- тарифні заходи;
- паратарифні заходи – інші платежі, збори та податки;
- фінансові заходи – валютний та експортний контроль;
- заходи контролю над цінами;
- монополію держави;
- автоматичне ліцензування експорту (імпорту);
- кількісний контроль та технічні бар’єри.
Митний тариф стає основним інструментом регулювання зовнішньої торгівлі країн-членів Світової організації торгівлі (СОТ). Застосування інших засобів регламентується рядом положень Генеральної угоди про тарифи та торгівлю (ГАТТ).
Основними режимами та принципами СОТ, що визначають умови міжнародної торгівлі, є:
- режим найбільшого сприяння;
- національний режим
Режим найбільшого сприяння означає, що умови для ввезення товарів із країни, якій надано такий режим, не менш сприятливі, ніж для ввезення товарів із будь-якої іншої країни. Національний режим передбачає рівне ставлення як до своїх товарів, послуг і капіталу, так і до іноземних (докладніше про умови міжнародної торгівлі див. Базисні умови постачання, Зовнішньоекономічна діяльність, Інкотермс, Міжнародний валютний фонд, Організація економічного співробітництва та розвитку, Міжнародні торги тощо). д).
Умови міжнародної торгівлі як показник динаміки експортних та імпортних цін відображається через індекс умов міжнародної торгівлі, який розраховується у статистиці міжнародної торгівлі як відношення індексу середніх цін експорту до індексу середніх цін імпорту та обчислюється як для окремої країни, так і для групи країн чи регіону.
Умови зовнішньої торгівлі – співвідношення індексів цін експорту та імпорту для конкретної країни. Різка зміна умов зовнішньої торгівлі, «ціновий шок» може бути надзвичайно небезпечною. Що й було доведено наприкінці 1980-х рр., коли багаторазове зниження цін на нафту стало детонатором подій, що завершилися розвалом Радянського Союзу.
Оцінка стану та проблем розвитку зовнішньої торгівлі країни ґрунтується на аналізі динаміки індексу умов міжнародної торгівлі.
У міжнародній торгівлі індекс умов міжнародної торгівлі на сировинні товари зменшується, оскільки ціни них порівняно з цінами готових виробів знижуються. Внаслідок такого товарообміну умови міжнародної торгівлі країн, що експортують сировину та імпортують готову продукцію, погіршуються. В обмін на однаковий обсяг товарів, що імпортуються, ці країни повинні, за інших рівних умов, щорічно збільшувати обсяг поставок сировинних товарів на експорт. Динаміка цін на сировинні товари та готові вироби, що отримала назву «ножиці цін», поширюється не на всі товари.
Подібна ситуація — наслідок політики монополій та (або) гри міжнародних спекулянтів на валютних і сировинних ринках, а також світових і регіональних фінансових криз, що періодично повторюються, коли ціни падають по всьому спектру сировинних товарів і напівфабрикатів, починаючи від металу, нафти, газу і закінчуючи зерном .
