Фінансовий аудит – Процедура незалежної перевірки бухгалтерської звітності організації. Фінансовий аудит (аудит фінансової звітності) – незалежна аудиторська перевірка бухгалтерського обліку, метою якого є визначення правильності ведення бухгалтерського обліку в компанії та перевірка достовірності фінансової (бухгалтерської) звітності.
Фінансовий аудит проводиться в різних організаціях, як комерційних, так і некомерційних, у тому числі і державних. Підсумки фінансового аудиту використовуються керівництвом компанії для аналізу роботи бухгалтерії, прийняття рішень та планування діяльності. Вони представляють особливий інтерес для інвесторів, які можуть за їх допомогою адекватно оцінювати перспективи та ризики вкладень.
Фінансовий аудит слід проводити не лише напередодні податкової перевірки. Ця процедура необхідна у тих випадках, коли підприємство має борги та витрати, якщо бізнес планується продати, перед залученням сторонніх інвестицій.
Фінансовий аудит може бути обов’язковим чи ініціативним. Обов’язковий аудит проводиться обов’язково відповідно до чинного законодавства. Ініціативний аудит проводиться за бажанням компанії (підприємства).
Фінансовий аудит буває двох видів: внутрішнійколи дослідження проводять самі співробітники компанії, та зовнішній, якщо воно доручено сторонній незалежній організації – аудиторської компанії. Крім того, існує таке поняття, як інвестиційний аудит, завданням якого є перевірка цільового та ефективного використання інвестиційних ресурсів.
Вважають, що перші аудиторські перевірки проводилися з найдавніших часів. Перші згадки відносяться до Китаю за 700 років до н. е. У середні віки аудит використовувався переважно для того, щоб упевнитися в кредитоспроможності партнерів з торгівельних операцій. Але найвищого розвитку аудиторська діяльність досягла тоді, коли розділилися функції власників підприємств та керуючих, тобто в епоху індустріалізації і до наших днів, тому що головне завдання аудитора – надати достовірну інформацію про фінансовий стан компанії її власникам та кредиторам.
У вітчизняній практиці послугами аудиторів користуються переважно великі компанії. У той самий час законом запроваджено таке поняття, як обов’язковий аудит, яким ряд організацій повинні проходити аудиторську проверку.
Відповідно до чинного законодавства, під час виконання своїх професійних обов’язків аудитор повинен керуватися нормами, встановленими професійними аудиторськими об’єднаннями, членом яких він є, а також такими етичними принципами:
- незалежність;
- чесність;
- об’єктивність;
- професійна компетентність та сумлінність;
- конфіденційність;
- професійна поведінка.
Слід розуміти, що проведення аудиторської перевірки будується на принципі розумної достовірності, оскільки застосовуються вибіркові методи та тестування. Переважна частина аудиторських доказів лише надає докази на підтвердження певного висновку, а не має вичерпного характеру.
Фінансовий аудит (аудит фінансової звітності) застосовується:
- при одержанні ліцензії;
- при формуванні та внесенні коштів до статутного капіталу;
- під час реєстрації випуску акцій чи облігацій;
- у разі ліквідації підприємства;
- для поверхневої перевірки роботи та компетентності штатних бухгалтерів у розрізі правильності ведення бухгалтерського обліку;
- при зміні головного бухгалтера, фінансового директора чи директора компанії;
- для перевірки фінансової звітності перед складанням в управління статистики.
Фінансовий аудит застосовується для перевірки:
- правильності ведення обліку основних засобів та нарахування амортизації;
- правильності заповнення фінансової чи статистичної звітності;
- правильності обліку запасів;
- залишків коштів на балансових рахунках та розрахунків фінансових показників.
Аудитор несе відповідальність лише за формулювання та висловлювання думки про достовірність фінансової звітності. Проте відповідальність за підготовку та подання документації залишається на керівника організації, факт аудиторської перевірки не звільняє керівництво особи, яка аудується, від відповідальності.
