Торговий баланс (Trade Balance) – співвідношення між вартістю експорту та імпорту країни у її торгівлі з іншою країною чи групою країн за певний період часу (місяць, квартал, рік).
Торговий баланс складається за даними митної статистики та відображає не тільки товари, що перетнули кордон, а й платежі та надходження від експорту та імпорту, які в часі можуть не співпадати з рухом товарів.
Торговий баланс називають активнимякщо вартість експорту перевищує вартість імпорту, та пасивним, якщо обсяг експорту менший за обсяг імпорту. У разі збігу вартості експорту та імпорту утворюється нетго-баланс.
Торговий баланс відображає угоди з фактично оплаченими товарами та угоди, що здійснюються у кредит. У тій частині, у якій торговельний баланс містить оплачені операції, він відповідає аналогічній частині платіжного балансу країни.
Активний торговий баланс чи позитивне сальдо зовнішньої торгівлі загалом сприятливий для національної економіки, оскільки за нього стає можливим:
- збільшення інвестицій як у вітчизняний, і у іноземний капітали;
- інновації;
- підтримання державної інфраструктури та рівня життя населення;
- покриття державного боргу;
- збільшення золотовалютних резервів країни;
- покриття збитків платіжного балансу (витрати по операціях з капіталом та фінансовими інструментами) держави та інші дії економічного, політичного та соціального характеру, пов’язані з покращенням добробуту населення та національної економіки.
Активний торговий баланс надає негативний вплив на національну економіку тим, що збільшує ступінь залежності національної економіки від зовнішніх ринків, стану кон’юнктури, міжнародної конкуренції, а також політичної залежності від інших держав.
Країна, що має пасивний торговий баланс, повинна покривати дефіцит шляхом витрачання різних надходжень платіжного балансу, зокрема доходів у вигляді відсотків та дивідендів від капіталовкладень за кордоном, припливу іноземних капіталів, іноземних кредитів, використання золотовалютних резервів.
Негативний торговельний баланс у таких країнах, як США та Великобританія, дозволяє стримувати інфляцію та підтримувати високий рівень життя за рахунок перенесення трудомістких виробництв за межі держави. Такі країни мають капіталомісткі та високотехнологічні галузі економіки, що приваблює суттєві обсяги капіталу з усього світу у вигляді портфельних чи прямих інвестицій. Тим не менш, через недостатню конкурентоспроможність експортних галузей основну частину дефіциту торговельного балансу ці країни змушені покривати за рахунок емісії приватних та урядових боргових інструментів.
У слаборозвинених країнах негативне сальдо торговельного балансу говорить про неконкурентоспроможність експортних галузей економіки, що часто призводить до девальвації (знецінення) коштів таких країн у зв’язку з тим, що вони не можуть розплачуватися за імпортними закупівлями.
