Кореспондентський рахунок

Кореспондентський рахунок (Correspondent Account) — рахунок, відкритий конкретному банку центральному банку чи іншому банку. Кореспондентський рахунок призначений для відображення розрахунків, що здійснюються одним банком за дорученням та за рахунок іншого банку на підставі укладеної між ними кореспондентської угоди (договору).

Основними видами кореспондентських рахунків є:

  1. «Ностро» (Від італ. Nostro conto – “Наш рахунок у Вас”) – рахунок, відкритий банком в банку-кореспонденті для відображення взаємних розрахунків банків та їх клієнтів. Для банку, який має рахунок «ностро», він є активним, оскільки відображає розміщення коштів у формі банківського депозиту. Для іншого банку цей рахунок є пасивним, оскільки відображає залучені ресурси і називається рахунок «лоро».
  2. “Лоро” (Від італ. Loro conto – “Ваш рахунок у нас”) – рахунок, відкритий банком своєму банку-кореспонденту, на який зараховуються всі отримані або видані за його дорученням суми коштів. У банківській листуванні термін «лоро» також вживається стосовно кореспондентського рахунку третього банку, відкритого банку-кореспонденті даного кредитного установи, а рахунок банку-кореспондента у цьому кредитному установі називається «ностро».
  3. «Востро» (Від італ. Vostro conto) – рахунок, який банк веде за кордоном у місцевій валюті. Банк, який розмістив кошти на такому рахунку, посилатиметься на нього як на рахунок «ностро».

У вітчизняній практиці банки відкривають кореспондентські рахунки у Національному банку, а також один в одного. У зв’язку із запровадженням СЕП НБУ потреба банків у взаємному відкритті один у одного кореспондентських рахунків зменшилася. Кореспондентський рахунок, відкритий банком у територіальному управлінні Національного банку України, і на якому об’єднані кошти банку та його філій (або певної кількості філій) у разі роботи банку (філії) у системі СЕП НБУ за відповідною моделлю обслуговування називається консолідованим кореспондентським рахунком. Списання коштів із кореспондентського рахунку банку (філії) здійснюється за міжбанківськими електронними розрахунковими документами, сформованими власником рахунку або Національним банком. Учасник СЕП забезпечує формування, передачу, прийом міжбанківських електронних розрахункових документів, службових повідомлень СЕП та електронних розрахункових повідомлень із використанням апаратно-програмних засобів захисту інформації. Міжбанківський електронний розрахунковий документ вважається виконаним у СЕП від часу відображення його суми з технічного рахунку учасника СЕП-одержувача.

Умови ведення кореспондентських рахунків передбачаються у договорах під час встановлення кореспондентських відносин між банками. У цих договорах визначаються:

  1. порядок оплати грошово-розрахункових документів;
  2. умови здійснення платежів у межах наявних на рахунку сум та у порядку овердрафту;
  3. розміри комісій та відсоткові ставки на залишки коштів на рахунку.

У платіжних документах, надісланих через розрахункову мережу центрального банку, зазвичай, вказують як рахунки відправника і одержувача коштів, а й кореспондентські рахунки банків, у яких ці рахунки відкриті. Однак у практиці міжнародних розрахунків використання цього реквізиту перестав бути обов’язковим.

(Див. Банківський рахунок, Кореспондентські відносини, Лоро рахунки, Ностро рахунки).

Залишити коментар:

Site Footer