Класифікація банківських кредитів

Банківський кредит – це кредит у грошової форми, наданий банком (кредитором) позичальнику (боржнику) за умов повернення, терміновості, платності, забезпеченості і цільового характеру використання (див. Принципи банківського кредитування).

Класифікація банківських кредитів здійснюється за різними критеріями, найбільш поширеними з яких є:

  • термін кредитування;
  • наявність та вид забезпечення;
  • рівень ризику;
  • метод надання;
  • спосіб погашення;
  • термін погашення;
  • вид процентної ставки;
  • спосіб оплати відсотків;
  • кількість кредиторів;
  • інші критерії.

Класифікація банківських кредитів за терміном кредитування

Залежно від терміну кредитування, банківські кредити класифікуються на:

  • короткострокові (до 1 року);
  • середньострокові (від 1 до 3-х років);
  • довгострокові (понад 3 роки).

Подібна класифікація є умовною. Наприклад, у вітчизняній практиці у зв’язку з нестабільністю економічної ситуації виділяють дві категорії кредитів: короткострокові (до 1 року) та довгострокові (понад 1 рік). У той самий час у країнах із розвиненою економікою до середньострокових кредитів ставляться кредити, надані терміном до 5-7 років, а окремих випадках – до 10 років.

Як правило, короткострокові кредити надаються юридичним особам для поповнення оборотних коштів та фізичним особам для здійснення поточних витрат, у той час як середньострокові та довгострокові кредити – для здійснення інвестиційних витрат (купівля обладнання, будівництво будівель тощо) та придбання товарів тривалого використання приватними особами (автокредити, іпотека тощо). У категорії короткострокових кредитів можна назвати надкороткостроковий кредит овернайт.

Класифікація банківських кредитів залежно від забезпечення

Залежно від забезпечення банківські кредити класифікуються на:

  • забезпечені;
  • незабезпечені (бланкові).

В основному, банківські кредити надаються під відповідне забезпечення, вимоги до якості та обсягу якого встановлюються кредитною політикою банку. Як види забезпечення зобов’язань позичальника за кредитом можуть виступати:

  • заставу (нерухоме та рухоме майно, цінні папери, майнові права, в т.ч. майнові права на кошти розміщені на депозиті, тощо);
  • гарантія (наприклад, банківська гарантія іншого банку);
  • порука (фінансова або майнова порука третьої особи).

Незабезпечені (бланкові) кредити надаються переважно фінансово-стійким позичальникам, які мають позитивну кредитну історію. Враховуючи підвищені ризики при бланковому кредитуванні, такі кредити надаються під високу відсоткову ставку, а загальний обсяг виданих незабезпечених кредитів, зазвичай, вбирається у розмір власного капіталу банку (див. Формування ресурсів комерційних банків).

Класифікація банківських кредитів залежно від рівня ризику

Залежно від рівня ризику, банківські кредити класифікуються на:

  • стандартні;
  • нестандартні.

До стандартних відносяться кредити, надані позичальникам зі стійким фінансовим станом, які мають високий кредитний рейтинг, достатній рівень LTV, а також не допускають прострочення в обслуговуванні позикової заборгованості (див. Стандартна заборгованість).

Нестандартні кредити – це кредити із підвищеним ризиком, тобто. кредити надані позичальникам з невисоким кредитним рейтингом, без забезпечення чи зі слабким забезпеченням (наприклад, недостатній його розмір покриття зобов’язань позичальника чи невисока ліквідність), і навіть кредити, якими було допущено прострочення платежів.

Класифікація банківських кредитів за методом надання

Залежно від методу надання банківські кредити поділяються на:

  • одноразові;
  • перманентні;
  • гарантовані.

Одноразові кредити – це кредити, рішення про надання яких приймається банком індивідуально у межах кожного кредитного договору. Наприклад, іпотечний кредит, кредит для придбання автотранспортних засобів тощо. Переважна більшість кредитів оформляється у вигляді разових кредитів.

Перманентні кредити – це кредити, які надаються банком у міру виникнення у позичальника потреби у позичкових коштах у межах встановленого ліміту кредитної лінії. Видача чергового траншу по кредитній лінії, як правило, здійснюється шляхом оплати безпосередньо з позичкового рахунку наданих позичальником рахунків на оплату (платіжні доручення, чеки, інвойси тощо) та без погодження з банком розміру окремого траншу та його документального оформлення.

Гарантовані кредити бувають двох типів:

  • із попередньо обумовленою датою видачі;
  • з видачею кредиту у міру виникнення потреби у ньому.

Сутність гарантованого кредиту полягає у наданні кредитором (банком) зобов’язання надати позичальнику кредит у певній сумі та протягом конкретного періоду часу у разі виникнення у клієнта (позичальника) потреби у позичкових коштах.

Класифікація банківських кредитів залежно від способу погашення

Залежно від способу погашення виділяють банківські кредити, що погашаються:

  • одноразово (одним платежем);
  • поступово (на виплат);
  • відповідно до специфічних умов, передбачених умовами кредитної угоди;
  • на вимогу кредитора;
  • з регресією платежів.

Одноразово (одним платежем), як правило, здійснюється повернення короткострокових одноразових кредитів (наприклад, міжбанківський кредит), а також кредитів, у яких джерело погашення генерує «разовий дохід» (наприклад, кошти, отримані від реалізації об’єкта нерухомості).

Поступовий порядок погашення (на виплат) застосовується переважно до довгострокових кредитів (іпотечні кредити, автокредити), а також до перманентних кредитів відповідно до умов відкритої кредитної лінії.

Специфічні умови погашення кредитів передбачаються деякими видами кредитних договорів. До них зокрема належить договір овердрафту, за яким всі кошти, що надходять на розрахунковий рахунок позичальника, автоматично спрямовуються банком погашення позичкової заборгованості. У разі ініціатива погашення кредиту перебуває над руках позичальника (як це відбувається здебільшого), а банку.

На вимогу кредитора може здійснюватися погашення тих кредитів, за якими було порушено умови кредитного договору (наприклад, у разі нецільового використання позичкових коштів, неподання кредитору необхідної фінансової звітності, загибелі/пошкодження заставного майна тощо). У деяких випадках умовами кредитного договору можуть бути передбачені фінансові ковенанти, у разі недотримання яких банк має право вимагати від позичальника дострокове погашення кредиту у повній сумі або деякій його частині. До таких ковенантів можуть належати: мінімальний обсяг власного капіталу, граничний розмір кредиторської заборгованості, мінімально допустимий розмір товарних залишків, частка активів, які передано заставу третім особам тощо.

З регресією платежів здійснюється погашення кредиту третіми особами, наприклад, гарантами або поручителями, якщо позичальник не може або відмовляється погасити кредит самостійно.

Класифікація банківських кредитів залежно від термінів погашення

Залежно від термінів погашення, банківські кредити класифікуються на:

  • термінові;
  • до запитання;
  • прострочені;
  • відстрочені (пролонговані).

Термінові кредити є кредити, які згідно з умовами кредитного договору надаються на чітко зазначений термін. У структурі кредитного портфеля банку термінові кредити займають левову частку.

Кредити до запитання (безстрокові кредити) – це кредити, якими встановлено чіткий термін погашення. Такі кредити погашаються або на розсуд позичальника, або на вимогу банку.

Прострочені кредити – це кредити, якими настав термін оплати, але вони були погашені позичальником. Непогашена позичальником заборгованість за кредитом (чи його частина, якщо позичальник здійснив часткову оплату) враховується у бухгалтерському балансі банку окремих позичкових рахунках, призначених обліку простроченої заборгованості. Наявність простроченої заборгованості несе для позичальника певні фінансові санкції як застосування підвищеної відсоткової ставки за кредитом та/або штрафних санкцій, зокрема нарахування пені.

Відстрочені (пролонговані) кредити – це кредити, якими за взаємною згодою кредитора і боржника було змінено (продовжено) терміни початкового погашення кредита. Пролонгація є одним із різновидів реструктуризації заборгованості у разі виникнення у позичальника тимчасових фінансових труднощів. Пролонгація оформляється шляхом підписання додаткової угоди до кредитного договору, у якому фіксується новий графік погашення кредиту.

Класифікація банківських кредитів в залежності від виду процентної ставки

Залежно від виду процентної ставки виділяють:

  • кредити, надані із фіксованою процентною ставкою;
  • кредити, надані із плаваючою відсотковою ставкою.

Фіксована процентна ставка застосовується, як правило, у короткостроковому кредитуванні. Така ставка є стабільною протягом усього терміну дії кредитного договору.

Плаваюча процентна ставка застосовується у разі нестабільності на грошовому ринку, а також у довгостроковому кредитуванні з метою зниження процентного ризику кредитора. Умовами кредитного договору здійснюється прив’язка розміру відсоткової ставки до якогось «еталону», у ролі якого виступає облікова ставка центрального банку чи якась середньоринкова ставка, наприклад ставка LIBOR.

Класифікація банківських кредитів в залежності від способу оплати відсотків

Залежно від способу оплати відсотків виділяють кредити:

  • з оплатою відсотків із рівномірною періодичністю протягом усього терміну дії кредитного договору;
  • з оплатою відсотків на момент погашення кредиту;
  • з оплатою відсотків на момент видачі кредиту;
  • без стягнення відсотків.

У переважній більшості кредитних договорів передбачено оплату відсотків з рівномірною періодичністю (як правило, щомісяця).

Позики з оплатою відсотків на момент погашення кредиту надаються у разі: коли кредитований проект не генерує необхідні проміжні грошові потоки. Наприклад, разовий кредит наданий сільгоспвиробнику для здійснення посівної кампанії, який видається навесні, а погашається наприкінці літа (початку осені) після збирання та реалізації врожаю.

Кредити з оплатою відсотків на момент видачі кредиту відносяться до категорії дисконтних. Приклад такого кредиту є облік векселів, коли позичальник отримує певний відсоток від номіналу векселя, а різниця (дисконт) є формою оплати винагороди кредитору.

За деякими кредитами можуть не стягуватися відсотки, наприклад, видача та погашення овердрафту «день на день» (у такому разі банк може стягувати комісію); застосування грейс-періоду за кредитною карткою; нульова відсоткова ставка за споживчим кредитом (не більше ніж маркетинговий хід банку, тому що вартість кредиту в такому разі оплачується шляхом сплати комісійної винагороди та/або «зашивається» у страховку за кредитом); а деяких випадках банк може призупинити нарахування відсотків – банкрутство боржника.

Класифікація банківських кредитів залежно кількості кредиторів

Залежно кількості кредиторів банківські кредити класифікуються на:

  • надані одним банком;
  • синдиковані (консорціумні);
  • паралельні.

Докладніша інформація міститься у статті Консорціумний кредит.

Інші критерії класифікації банківських кредитів

Існує ціла низка інших критеріїв для класифікації банківських кредитів, зокрема:

  1. Суб’єкти кредитування:
    • підприємства та організації;
    • приватні особи;
    • органи державної влади;
    • інші банки (міжбанківські кредити).
  2. Цільове призначення (продуктова лінійка):
    • кредити для поповнення обігових коштів;
    • кредити для здійснення інвестиційної діяльності (капіталовкладень);
    • іпотека;
    • споживчі кредити;
    • кредитні картки тощо.
  3. Валюта кредитування:
    • кредити, надані у національній валюті;
    • кредити, надані в іноземній валюті (зазвичай, компаніям, які ведуть зовнішньоекономічну діяльність).
  4. Форма надання кредиту:
    • безготівкова;
    • готівкова (зазвичай, фізичним особам).
  5. Розмір позики:
    • дрібний;
    • середній;
    • Великий (розмір великих кредитів обмежується центральним банком, див. Нормативи кредитного ризику).
  6. Відображення у балансі банку:
    • балансові;
    • позабалансові. На позабалансових рахунках відображаються списані рахунок сформованого резерву проблемні (сумнівні) кредити, і навіть зобов’язання з кредитування, надані клієнтам: невикористані ліміти по овердрафтам і кредитним лініям, і навіть відкриті гарантії, авалі і акредитиви. У цьому зобов’язання враховуються на позабалансі лише досі оплати (видачі позички), а момент оплати відбувається списання з позабалансу і відображення цієї суми в балансі банку на відповідних рахунках з обліку позичкової заборгованості.
  7. Галузева класифікація виданих кредитів (сектору економіки):
    • промисловість;
    • сільське господарство;
    • будівництво;
    • транспорт;
    • матеріально-технічне забезпечення та збут;
    • домогосподарства;
    • сфера послуг та інше.
  8. Ступінь пов’язаності позичальника з банком:
    • кредити, надані інсайдерам банку;
    • кредити, надані пов’язаним особам;
    • кредити, надані іншим позичальникам.

Можливі інші критерії класифікації банківських кредитів. Зокрема, іноді виділяють банківські послуги, що мають кредитний характер:

  • акцептний кредит;
  • авальний кредит;
  • обліковий (вексельний) кредит;
  • факторинг;
  • форфейтинг.

Залишити коментар:

Site Footer