ЮНСІТРАЛ (UNCITRAL)

ЮНСІТРАЛ (UNCITRAL – United Nations Commission on International Trade Law)
– Комісія ООН з права міжнародної торгівлі. ЮНСІТРАЛ створено за рішенням ООН із метою уніфікації права міжнародної торгівлі. Складається з представників 36 держав (14 європейських та інших країн, 16 афро-азіатських та 6 латиноамериканських). Штаб-квартира – у Відні.

Комісія ЮНСІТРАЛ була заснована Генеральною Асамблеєю ООН у 1966 році (резолюція 2205 (XXI) від 17 грудня 1966). Функціонує з 1 січня 1968 року. Засновуючи Комісію, Генеральна Асамблея визнала, що розбіжності, що виникають внаслідок застосування законів різних держав у питаннях міжнародної торгівлі, є однією з перешкод для торгових потоків. Комісія у зв’язку з цим розглядалася як інструмент, за допомогою якого Організація Об’єднаних Націй могла б відігравати більш активну роль у скороченні або усуненні перешкод у сфері міжнародної торгівлі.

Генеральна Асамблея надала Комісії спільний мандат, доручивши їй сприяти прогресивному узгодженню та уніфікації права міжнародної торгівлі. З того часу Комісія стала основним юридичним органом системи Організації Об’єднаних Націй у галузі права міжнародної торгівлі.

Найбільш важливі документи, розроблені Комісією та схвалені ООН:

  • Нью-Йоркська Конвенція про позовну давність у міжнародній купівлі-продажу товарів (1974), призначена для заміни надзвичайно диференційованих національних законів (що передбачали терміни позовної давності від півроку до 30 років). Конвенція встановила одноманітний тимчасовий період, протягом якого продавець та покупець мають право пред’явити вимогу, що ґрунтується на договорі міжнародної купівлі-продажу товарів (4 роки). Такий період, з одного боку, дає достатньо часу на вирішення спірних питань, з іншого — перешкоджає пред’явленню позовів у такі віддалені терміни, коли отримання достовірних доказів стає практично нереальним. У 1980 р. Конвенція була доповнена Протоколом для узгодження з положеннями Віденської конвенції;
  • Арбітражний регламент ЮНСІТРАЛ, що є основою міжнародного торгового арбітражу (1976). Широко використовується як сторонами того чи іншого договору, так і як модель правил різних арбітражних органів. Багато арбітражних центрів, що мають власні регламенти, допускають переважне використання сторонами регламенту ЮНСІТРАЛ або звернення до нього для заповнення прогалин у своїх регламентах. Враховуючи різницю між погоджувальною та арбітражною процедурою, ЮНСІТРАЛ прийняла Погоджувальний регламент, схвалений ООН у 1980 р. Як і Арбітражний регламент, він застосовується у разі ухвалення його сторонами. Суть Погоджувального регламенту у тому, що сторони беруть він зобов’язання під час проведення погоджувальної процедури не порушувати арбітражного чи судового провадження у спору;
  • Конвенція про морське перевезення вантажів (1978), в якій прийнято так звані Гамбурзькі правила, покликані замінити Гаазькі. Основні зміни пов’язані із посиленням відповідальності перевізника;
  • Віденська конвенція про договори міжнародної купівлі-продажу товарів (1980), призначений для гармонізації торговельного права. Один із найбільш значних уніфікованих актів із зовнішньоекономічних угод. Охоплює широке коло питань: укладання контракту (оферта та акцепт), постачання товарів та передача документів, стан товару та права третіх осіб, засоби правового захисту у разі порушень контракту, зобов’язання покупця та продавця, перехід ризику, збитки, звільнення від відповідальності, наслідки розірвання контракту та ін;
  • Конвенція про міжнародне змішане перевезення вантажів (1980);
  • Конвенція про міжнародні переказні векселі та міжнародні прості векселі (1988). Має на меті привести у відповідність дві системи правового регулювання переказних векселів у світі: засновану на Женевських конвенціях та англо-американську. Правове керівництво щодо складання міжнародних контрактів на будівництво промислових об’єктів (1988), спрямоване на встановлення балансу інтересів підрядника та замовника у міжнародних договорах з будівництва;
  • Конвенція про міжнародне змішане перевезення вантажів;
  • Конвенція Організації Об’єднаних Націй про незалежні гарантії та резервні акредитиви (Нью-Йорк, 1995);
  • Конвенція ООН про використання електронних повідомлень у міжнародних договорах (Нью-Йорк, 2005);
  • Типовий закон ЮНСІТРАЛ про міжнародний торговий арбітраж (1985 рік);
  • Типовий закон ЮНСІТРАЛ про міжнародні кредитові перекази (1992 рік);
  • Типовий закон ЮНСІТРАЛ про закупівлю товарів (робіт) та послуг та Керівництво щодо його прийняття (1994 рік);
  • Типовий закон ЮНСІТРАЛ про транскордонну неспроможність (1997 рік);
  • Типовий закон ЮНСІТРАЛ про електронну торгівлю (1996 рік);
  • Типовий закон ЮНСІТРАЛ про електронні підписи (2001 рік);
  • Правове керівництво ЮНСІТРАЛ щодо складання міжнародних контрактів на будівництво промислових об’єктів (1987 рік) та ін.

ЮНСІТРАЛ розробляє сучасні, справедливі та узгоджені правила для комерційних угод. До них належать такі:

  • всесвітньо визнані конвенції, типові закони та правила;
  • правові та законодавчі керівництва та рекомендації, що мають велике практичне значення;
  • оновлювана інформація про прецедентне право і законодавчі акти, що вводять у дію однакові норми комерційного права;
  • технічна допомога у здійсненні проектів правової реформи;
  • регіональні та національні семінари з питань одноманітного комерційного права.

Комісія виконує свою роботу на щорічних сесіях, які проводяться по черзі через рік у Центральних установах Організації Об’єднаних Націй у Нью-Йорку та у Віденському міжнародному центрі у Відні.

Крім держав-членів, всі держави, які не є членами Комісії, а також зацікавлені міжнародні організації запрошуються бути присутніми на сесіях Комісії та її робочих груп як спостерігачі. Спостерігачам дозволяється брати участь в обговоренні на сесіях Комісії та її робочих груп так само, як і членам Комісії.

Комісія надає допомогу країнам, які розглядають питання прийняття текстів правових актів.

Секретаріат ЮНСІТРАЛ готовий надати технічну та консультативну допомогу державам, які можуть розглядати питання щодо прийняття одного з правових текстів, підготовлених Комісією. Така допомога часто передбачає проведення огляду запропонованих законопроектів.

Комісія сприяє у підготовці фахівців у галузі права міжнародної торгівлі у таких формах:

  • Національні та регіональні семінари з права міжнародної торгівлі. Комісія взяла на себе зобов’язання щодо організації національних та регіональних семінарів та направлення інформаційних місій з питань права міжнародної торгівлі з метою сприяння поширенню інформації про роботу Комісії, головним чином у країнах, що розвиваються, для прийняття та використання її текстів цими країнами.
  • Стажування. Секретаріат ЮНСІТРАЛ здійснює програму стажувань з метою надання молодим юристам можливості ознайомитись з роботою ЮНСІТРАЛ та розширити свої знання у конкретних галузях права міжнародної торгівлі. Секретаріат ЮНСІТРАЛ не має коштів для надання стажерам допомоги у покритті їх дорожніх або інших витрат.

Залишити коментар:

Site Footer