Фінансові відносини – це грошові відносини, що виникають у процесі розподілу та перерозподілу вартості суспільного продукту та частини національного багатства у зв’язку з формуванням у суб’єктів господарювання і держави грошових доходів і накопичень, освітою та використанням грошових фондів цільового призначення.
Фінансові відносини — це економічні відносини між суб’єктами, пов’язані з формуванням, розподілом та використанням коштів з метою забезпечення потреб держави, підприємств (організацій, установ) та громадян. Характер та зміст фінансових відносин визначаються характером фінансових відносин. При створенні, функціонуванні та ліквідації суб’єкти господарювання вступають у різні фінансові відносини з урахуванням специфіки їх організаційно-правового статусу.
Фінансові відносини як частина виробничих відносин суспільства становлять його економічний базис. Фінансові відносини розвивалися з розвитком суспільства, пройшовши тривалу еволюцію. Сучасна різноманітність видів та форм їх прояву та використання обумовлена ускладненням господарських зв’язків, посиленням ролі держави у регулюванні економічних та соціальних процесів. Будучи тісно пов’язаними з іншими видами фінансових відносин (кредитними, ціновими тощо) фінансові відносини вдосконалювалися разом з ними.
Сучасні завдання розвитку фінансових відносин випливають із необхідності зміцнення ринкових основ господарювання, зміцнення демократичних засад у управлінні, подальшого посилення ролі держави в управлінні соціальними та економічними процесами, розширення економічної та фінансової самостійності регіонів та муніципальних утворень.
Фінансові відносини виникають у підрозділах громадського виробництва, у всіх його секторах, на всіх етапах вартісного розподілу. Вони опосередковують зв’язки між:
- державою, з одного боку, та господарюючими суб’єктами та громадянами — з іншого (щодо платежів до бюджетів та позабюджетних фондів та фінансування з них);
- державою та її кредиторами на внутрішніх та зовнішніх фінансових ринках;
- органами державного управління та самоврядування з надання один одному фінансової допомоги;
- суб’єктами господарювання з приводу сплати штрафів, пені, неустойок, зумовленими порушеннями платіжної, договірної та фінансової дисципліни;
- підприємствами (організаціями) та його працівниками щодо оплати праці та матеріального стимулювання тощо.
Різноманіттю фінансових відносин сприяє і держава, яка розробляє різні форми їх використання (наприклад, запроваджує або скасовує конкретні види платежів тощо). Форми фінансових відносин встановлюються державою відповідно до спільних завдань розвитку країни, особливостей історичного етапу тощо.
Фінансові відносини є невід’ємною частиною об’єктивно обумовлених ринкових відносин та важливим інструментом реалізації фінансової політики держави.
Поряд із різноманітністю фінансових відносин притаманні деякі спільні риси, що дозволяють об’єднати їх у відносно відокремлені групи залежно від того, чи фінансові відносини беруть участь безпосередньо у суспільному відтворенні, чи забезпечують страховий його захист або здійснюють державне регулювання соціальних та економічних процесів. Такі групи включають фінансові відносини у сферах: функціонування суб’єктів господарювання; страхування; державного та муніципального управління.
Сукупність фінансових відносин становить фінансову систему.
