Неспроможність (банкрутство) — визнана арбітражним судом або оголошена боржником нездатність у повному обсязі задовольнити вимоги кредиторів щодо грошових зобов’язань та (або) виконати обов’язок щодо сплати обов’язкових платежів протягом трьох місяців у момент, коли настала дата їх виконання.
З неспроможністю пов’язані певні процедури, включаючи спеціальне судове провадження, яке може призвести до реорганізаційних процедур, ліквідації чи мирової угоди. Зазначені процедури покликані забезпечити інтереси кредиторів, і навіть, за можливості, сприяти відновленню платоспроможності боржника.
Синонім терміну неспроможність — банкрутство, яке водночас може розумітися як окремий випадок неспроможності, саме як дії неспроможного боржника за розпорядженням майном, якщо такі дії мають винний характері і спрямовані проти інтересів кредиторів.
Таким чином, неспроможність — це визнана уповноваженим державним органом нездатність боржника (громадянина, організації або держави) задовольнити у повному обсязі вимоги кредиторів щодо грошових зобов’язань та (або) виконати обов’язок щодо сплати обов’язкових державних платежів.
